Озеро Іссик-Куль – є найбільшим озером в Киргизії, безстічне, входить в 25 найбільших за площею озер світу і на 7 місці в списку найбільш глибоких озер. Розташоване в північно-східній частині республіки, між хребтами Північного Тянь-Шаню : Кунгей Ала-Тоо і Терський Ала-Тоо на висоті 1609 м над рівнем моря.
Загальні відомості:
Об’єм води дорівнює 1738 км , площа дзеркала води – 6236 км , довжина берегової лінії – 688 км, середня глибина – 278 м, найбільша ж глибина майже в 2,5 рази більше і дорівнює 702 м. Протяжність Іссик-Куля з заходу на схід дорівнює 182 км, а з півдня на північ – 58 км. Іссик-Куль друге по прозорості води озеро в світі, після озера Байкал.
Тектонічна будова
Як нам відомо найбільші та найглибші озера — тектонічні. Вони займають западини, що утворились в результаті тектонічних рухів земної кори: розломи, скиди, грабени, міжгірні та рівнинні прогини. Озеро Іссик-Куль є одним із них, воно знаходиться в міжгірному прогині.
Клімат
Клімат озера Іссик-Куль Озеро Іссик-Куль відноситься до освічених тектонічним шляхом і внаслідок орографічної замкнутості улоговини – клімат тут своєрідний, майже помірно-морський. Він м’якше, тепліше і вологіше, ніж в інших западинах Тянь-Шаню, розташованих на тій же висоті. За термічним режимом Іссик-Куль – субтропічне озеро. Тут, на узбережжі озера влітку – помірно-тепло, взимку – не холодно. Середня температура повітря в січні – мінус 2 – мінус 10 градусів, в липні – плюс 17 – плюс 18. Середня температура води влітку – плюс 21 – плюс 23, взимку – мінус 3 – мінус 4.
Природні зони
Різноманітна контрастність природних зон: на сході – це степи на темно-каштанових грунтах, по схилах гір на заході – напівпустеля, зате на сході, на тих же висотах, особливо по ущелинах Терскей Ала-Тоо, – густі смерекові ліси.
Флора
Природа озера Іссик-Куль Велика вертикальна протяжність озера Іссик-Куль, Складність рельєфу, значні коливання гідротермічних показників і інші екологічні чинники зумовили широке розмаїття флори і фауни в Іссик-Кульської улоговині.
На відносно близьких відстанях один від одного розташовуються різні типи рослинності – полинові і соланчакови пустелі, високотравні і альпійські луки, хвойні та листяні ліси і чагарники.
Найбільш примітними представниками чагарників на березі озера є зарості обліпихи, а в альпійських луках зустрічається едельвейс жовтий, занесений до Червоної книги. Деревна рослинність представлена в основному лісами з ялини Шренка. Смерекові ліси поширені переважно на північних схилах гір, що оточували озеро Іссик-Куль. Ялина росте окремими масивами, острівцями, перемежованими з полянами, розсипами каміння і виходами скель, чергуючись з луками. Схили гір багаті заростями шипшини, барбарису, смородини, горобини, арчі. У пониззі по берегах річок, в місцях більш зволожених, рясні верби. На сході долини вони утворюють листяні волосіні.
Фауна
Тваринний світ включає 50 видів ссавців, 285 – птахів, 11 – плазунів, 31 – риб, 4 – земноводних.
У прибережних вод озера і впадають річок гніздяться чорнозьоба гагара, бугай, чорний лелека, крижень, сіра качка, журавель степовий, чайка звичайна, блакитний зимородок. Велике число видів птахів буває на зимівлі і прольоті. З них характерні: сіра чапля, лебеді, сірий гусак.
В озері живе 11 аборигенних і більше 10 акліматизованих риб: османів, маринка, чебак і чебачок, сазан, форель, лин, лящ та ін. Промислове значення мають османів, лящ, маринка, короп, сазан, форель, судак, чебак і чебачок.
Озеро Іссик-Куль має чотири затоки: Покровський, Тюпского, Джергаланскій, Рибачий. Берегова лінія озера розмахнулася майже на 700 км. Розміри озера Іссик Куля вражають. Із заходу на схід Іссик-Куль вимірюється в сто вісімдесят два кілометри, з півночі на південь – в п’ятдесят вісім кілометрів. Клімат в Киргизії дуже м’який, тому навіть в найсуворішу зиму озеро не покривається льодом. Уже кілька десятиліть на Іссик-Кулі спостерігається циклічність рівня води. Вона то зростає, то зменшується. Озеро викликає до себе інтерес не тільки як туристичний об’єкт, але і як об’єкт для досліджень.
