Рідуш, Б.Т. (2003). Основи фізичної географії. Чернівці : Рута, 51. Визначення предмета географічної науки, її методів, завдань і практичної спрямованості на сучасному етапі розвитку суспільства. Фізична географія й суспільно-економічна географія – дві основні галузі географії, що комплексно досліджують природу, населення та господарство Землі, і характер взаємин між людським суспільством і географічним середовищем. Три сформованих напрямки фізичної географії – загальне землезнавство, чи загальна фізична географія, регіональна фізична географія, чи ландшафтознавство, галузева (компонентна) географія (кліматологія, геоморфологія і т. ін.). сформовані напрямки (методи0 у загальному землезнавстві: порівняльно-описовий, геофізичний, біогеографічний, палеогеографічний, картографічний, математичний, космічний, ГІС. ЗМІСТ Вступ Головні умови, що визначають розвиток географічної оболонки…
Морфологічні властивості ґрунту пов’язані з іншими властивостям, зокрема, хімічними і фізичними. Однією із найважливіших властивостей ґрунту є його щільність. Оптимальною вважається щільність яка сягає близько 1 г/см3. Якщо її значення досягає величини 1,4 г/см3, то коріння рослин погано проникає у цей шар і він лишається без них. Саме тому не можна обмежувати товщину ґрунту опираючись лише на середні глибини поширення коренів. Проте варто використовувати цю ознаку для оцінки та типізації і класифікації ґрунтів. Кожен горизонт ґрунтів характеризується своїм складом, структурою, гранулометричним складом (сукупністю ґрунтових частинок різного розміру). Гранулометричний склад впливає на водний режим ґрунтів, характер руху води у них тощо.…
