Пешков, В.М. (1989). Там, где грохочет прибой. Москва : Знание, 48. Ще у сиву давнину людина зіштовхнулася з явищем абразії (руйнування) морських берегів і була вимушена захищати від хвиль господарські і жилі будівлі, дороги і ріллю. Насипні дамби і підпірні стінки з кам’яної кладки були першими спорудами, з допомогою яких вона намагалася стримати наступ моря. Розповідається про явище абразії морських берегів і про традиційні методи захисту від наступу моря. Пропонуються принципово нові рішення проблеми. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів університетів, читачів, які цікавляться досягненнями науки в цій області. ЗМІСТ Море і людина Як виникла і розвивалася сучасна берегова…
Монин, А.С., Сорохтин, О.Г. (1983). Перспективы развития современной геологии. Москва : Знание, 48. У брошурі коротко викладені основи тектоніки літосферних плит і створеної на її базі сучасної і найбільш загальної теорії геологічної еволюції Землі. На основі цієї теорії описуються процеси утворення земної кори, загальні закономірності еволюції хімічного складу мантії, розвитку гідросфери й атмосфери, розглядається походження корисних копалин. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів університетів, геологів, геофізиків, читачів, які цікавляться даною проблемою. ЗМІСТ Про значення теорії для сучасної геології Геологічна теорія і корисні копалини Література ПДФ-версія книги:
Штегена, Л. (1987). Века и географические карты. Москва : Знание, 48. Арістотель стверджував, що «про речі вірно судить той, хто простежує їх розвиток з самого початку». Картографічне знімання земної поверхні розпочинається ще кам’яному віці – палеоліті. Наскільки можна стверджувати, люди древнього палеоліту досягли такого рівня абстрактного мислення, при якому створення картографічних зображень стало необхідним. У брошурі розказано про історію створення перших географічних карт, про розвиток і сучасний стан картографії. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Зародження картографії Середньовічні карти Епоха Відродження і великі географічні відкриття Виміри і зйомка Розвиток картографії у XVIII і XIX століттях Про картографію майбутнього ПДФ-версія…
Горлов, А.А. (1988). Энергия океана : фантастика и реальность. Москва : Знание, 48. Проблеми енергетичних запасів Землі стали особливо актуальними на початку 1970-х років, коли більшість промислово розвинутих країн відчули нехватку енергетичних ресурсів. Розповідається про енергетичні ресурси Світового океану. Це енергія яку можна одержати за рахунок різниці температур на різних глибинах, використання припливів, вітрових хвиль і течій. Описані діючі енергетичні установки і показані перспективи розвитку енергії океану. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів університетів, вчителів, читачів, які цікавляться даними проблемами. ЗМІСТ Енергію океану – на службу людству Океан – акумулятор «енергії-матері» Запаси енергії скарбниці Нептуна Що таке ОГЕС? Хвилеріз…
Колосов, В.А. (1985). Политическая география сегодня. Москва : Знание, 48. Брошура актуальна лише як історичне джерело! Політична географія, якій присвячені брошура В.О. Колосова, належить до числа практично нерозроблених «віток» економічної і соціальної географії. У брошурі розглядаються задачі сучасної політичної географії, її місце в системі наук, основні напрямки досліджень. Показуються особливості політико-географічного підходу до вивчення державної території і державних кордонів, внутрішньополітичної боротьби, політико- і адміністративно-територіального поділу у різних країнах. Як ретроспективне джерело – брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Вступ Витоки і шляхи розвитку політичної географії Структура науки «Велика політика» і географія Державна територія і її кордони Географія політичної боротьби…
Швецов, М.М. (1980). Ленинские идеи рационального природопользования в наши дни. Москва : Знание, 48. Брошура актуальна лише як історичне джерело! Успіхи людства у взаємодії з природою в багатьох аспектах залежать від пізнання законів природи і їх вмілого застосування. Кінцева ціль всіх природозахисних заходів – створення кращих умов життя людини, забезпечення здорової екологічної обстановки у всіх зонах і всіх галузях народного господарства заради процвітання людей. Як ретроспективне джерело – брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Вступ Організаційні основи охорони природи в СРСР Охорона навколишнього середовища – справа людей всього світу Раціональне використання земель Охорона і раціональне використання вод Розвиток лісового…
Дьяконов, Ф.В. (1988). Дальний Восток : комплексное развитие. Москва : Знание, 48. З позицій направленості на довгострокову перспективу розглядаються особливості і проблеми комплексного розвитку виробничих сил Далекого Сходу як економічного району, що має особливе значення в єдиному народногосподарському комплексі СРСР. Охоплено широке коло питань, які належать до цієї теми: природно-ресурсна база, економічний потенціал, соціальна сфера в їх взаємозалежності і взаємодії. Як ретроспективне джерело – брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів університетів, викладачів вищих навчальних закладів, читачів, які цікавляться питаннями економічної географії. ЗМІСТ Вступ Умови і фактори розвитку виробничих сил Далекосхідного економічного району Загальні і галузеві питання формування народногосподарського комплексу…
Засухин, А.А. (1978). География внешних экономических связей СССР. Москва : Знание, 48. Зовнішньоекономічні зв’язки є важливим фактором зміцнення міжнародної ситуації і дружби між народами, сприяють пришвидшенню розвитку виробничих сил У брошурі розповідається про різноманітність форм і взаємовигідному характері економіко-географічних і науково-технічних зв’язків колишнього СРСР із зарубіжними країнами. Робота розрахована на широке коло читачів. Вона може бути використана в системі економічної освіти студентів (як ретроспективне джерело), викладачів вузів. ЗМІСТ Вступ Економічне і науково-технічне співробітництво із соціалістичними країнами Економічне співробітництво з країнами що розвиваються Торгово-економічні зв’язки з промисловістю розвинутих капіталістичних країн Висновки ПДФ-версія книги:
Крылов, Н.С. (Сост.). (1989). Н.М. Пржевальский и современная география. Москва : Знание, 48. Історія географічних відкриттів демонструє важливу часову закономірність. Починаючи з античних часів постійно розширювався горизонт ойкумени – відомої частини Землі, населеної людьми. Давні греки, потім римляни, візантійці, араби сприяли накопиченню знань про різні країни Європи. Пізніше Західна Європа стала ініціатором в організації і проведенні експедицій на морі і суші. Та от що цікаво: географічні відкриття, за невеликим винятком, спершу були приурочені до прибережних країн і морським подорожам. Так відбулись відкриття Америки і Австралії, острівного світу Океанії, навколосвітні морські подорожі. Все це важливі віхи в історії людства. Брошура розрахована…