Геренчук, К. (Ред.). (1980). Природа Хмельницької області. Львів : Вища школа, 152. Поверхня території Хмельницької області – це висока рівніша, плато, але з різною орографічною будовою? Найвищою його частиною є центральна смуга, на якій розміщені верхів’я Південного Бугу з його притоками (Бужком, Плоскою, Вовком, Іквою тощо) та верхів’я Случі. Абсолютні висоти тут перевищують 320 м, піднімаючись у багатьох місцях до 360...380 м. Ріки врізані неглибоко, долини мають переважно положисті схили, до яких прив’язана розгалужена сітка балок. Західну частину цієї смуги А. Тілло (1890) назвав Авратинською височиною, її ще звуть Верхньобузькою (від Волочиська до Летичева). На північ і південь від Верхньобузької…
Геренчук, К. (Ред.). (1975). Природа Волинської області. Львів : Вища школа, 147. Волинська область має рівнинну поверхню, середня висота якої 195 м н. р. м., отже, дещо вища від середньої висоти рівнинної частини республіки в цілому. Найвища точка поверхні Волині досягає 292 м н. р. м. і розташована на півдні області, недалеко від с. Бужани Горохівського району; найнижча її точка – в долині р. Прип’ять, біля устя р. Стохід і піднімається на 139 м н. р. м., отже, відносна різниця у висотах між південним і північним краєм області становить 150 м. Віддаль між цими двома крайніми за висотою точками дорівнює…