Смирнов В.И. География туризма в СССР. – М.: Знание, 1975. – 64 с. Людям всіх кран і континентів здавна властиве бажання мандрувати. Той, хто вперше йде по вибраному маршруту, відчуває себе відкривачем нових земель. Силует людини з рюкзаком за плечима – символ туриста. Проте армія сучасних туристів різноманітна. Це турист, який здійснює мандрівку по залізній дорозі, і турист-автомобіліст, а поціновувачі морських і річкових мандрівок – це теж туристи, правда, вони користуються більшим комфортом, ніж ті туристи, які надають перевагу «відпочивати» на плотах і байдарках, катерах, глісерах і просто човниках-плоскодонках. А повітряний туризм? В останні роки він отримав досить значний розвиток. І врешті самостійний туризм, коли мільйони людей прямують на вихідні і святкові дні на лоно природи – в ліс, на поле, до озера і на річку. Скільки вражень! Це і риболовля, і прогулянки за ягодами і грибами, і збір лікарських трав, і багато інших корисних і приємних походів… ЗМІСТ Вступ Розвиток туризму в СРСР Географія туризму Планування туризму у країні Організаційні основи туристської роботи Висновки Чи знаєш ти природу свого краю? Література ПДФ-версія книги:

Селиванов А.О. Изменчивая гидросфера Земли (Глобальный водообмен и его изменения). – М.: Знание, 1990. – 48 с. Наймогутніша гілка глобального кругообігу води – океанічна. З поверхні океанів випаровується близько 500 тисяч кубічних кілометрів води за рік, до того ж 90 відсотків її знову випадає у вигляді опадів над океанами, не досягнувши материка. В атмосфері помірних широт водяна пара переноситься переважно із заходу на схід, а у тропічній зоні пасатів – зі сходу на захід. Поблизу екватора через високі температури переважають висхідні потоки повітря. Через нерівномірне нагрівання суші й океану виникає мусонна циркуляція з сезонною зміною напрямів потоків повітря: літом вони спрямовані від прохолодного океану на розігріту сушу, а зимою навпаки. Розповідається про головні складові гідросфери в минулому, теперішньому і майбутньому, про те, як впливає господарська діяльність людини на глобальний водообмін. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, вчителів, читачів, які цікавляться проблемами гідрології і кліматології. ЗМІСТ Що таке глобальний водообмін? Зміни водообміну за минуле століття Що було, коли приладів ще не було? Зміни водообміну в до інструментальний період Quo Vadis? (Куди йдеш?) Висновки Людина і камінь ПДФ-версія книги:

Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы (Часть 1). – М.: Знание, 1990. – 48 с. В останні роки ми часто чуємо та використовуємо слово «екологія», та навряд чи можна важати, що всі розуміють під ним те ж саме. Про те, який зміст варто вкладати в це поняття, сперечаються навіть спеціалісти. У брошурі, що є першою частиною роботи авторів, розглядаються глобальні екологічні проблеми, пов’язані зі змінами клімату як в результаті антропогенної дії, так і внаслідок природних причин. Показано, що потепління ХХ століття – складне явище, неоднорідне в пасторі і часі. Розглянуті також проблеми парникового ефекту й ослаблення стратосферного озонового екрану. Стан цих проблем говорить про неповноту наявних знань для надійного прогнозу подальшої еволюції клімату й озонового екрану, що потребує втілення міжнародних глобальних наукових програм. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться проблемами екології. ЗМІСТ Що означає це слово? Зміни клімату Потепління у двадцятому столітті Парниковий ефект Озонова діра Людина і камінь Про що говорять назви ювелірного каміння? ПДФ-версія книги:

Социализм и природа. Сборник статей. – М.: Знание, 1976. – 48 с. Бережливе ставлення до оточуючого середовища, раціональне використання, збереження і відновлення природних ресурсів – надзвичайно важливе для збереження оптимальної для нашого життя географічної оболонки планети. В умовах різко зростаючого впливу виробництва на навколишнє середовище, надзвичайно необхідним є підвищення вимог до охорони природи, економного використання її багатств, захисту механізму самозбереження і саморегуляції біосфери від шкідливого впливу людської діяльності, доповнення використання природних ресурсів процесами їх відновлення з метою збереження екологічної рівноваги. Акцентується увага на наданні комплексного характеру планам природокористування і захисту навколишнього середовища від забруднення на всіх рівнях господарської діяльності. У брошурі розглядаються питання раціонального використання природних ресурсів при соціалізмі, розповідається про взаємозв’язок економіки й екології, підіймаються деякі проблеми екологізації виробництва. ЗМІСТ Вступ Деякі задачі географії по забезпеченню народного господарства Економіка й екологія, їх взаємозв’язок і взаємозалежність Висновки Тільки факти ПДФ-версія книги:

Ботвинкина Л.Н. Ритмы и циклы в осадочных горны породах (Периодичность осадконакопления). – М.: Знание, 1977. – 48 с. У найрізноманітніших областях знання зустрічаються такі слова, як «ритм» і «ритмічність», «цикл» і «циклічність», «повторюваність», «періодичність». Ці явища, загалом добре розповсюджені, спостерігаються і геологами. Вивчення ритмів і циклів у будові гірських порід допомагає зрозуміти історію формування окремих оболонок Землі. У брошурі наводиться низка прикладів ритмів і циклів й вказані їх відмінності. Автор аналізує причини, що викликають ритмічність і циклічність у різних осадових гірських породах, і розглядає можливості практичного застосування цих явищ при розвідці і розробці корисних копалин. Залежність ритмічного і циклічного осадонакопичення від різних космічних явищ робить цю проблему особливо цікавою у зв’язку з освоєнням космосу. Брошура розрахована на широке коло читачів і спеціалістів, які цікавляться закономірностями накопичення товщ осадових гірських порід. ЗМІСТ Вступ Ритмічність в осадових породах Циклічність в товщах осадових порід і значення її вивчення Співставлення періодичності різних геологічних явищ Література ПДФ-версія книги:

Поняття ландшафтного різноманіття Поняття ландшафтного різноманіття почало розроблятися у фізичній географії з 1970-х років й на той час ландшафтознавці розуміли його як різноманіття територіальної структури природного ландшафту, яке визначається числом контурів і їх типів. Нового й потужного імпульсу розробка цього поняття отримала разом із прийняттям “Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття”. Аналіз наукових і міжнародних нормативно-правових джерел дав змогу з’ясувати, що поняття ландшафтногорізноманіття має багато вимірів, реалізується в різних формах й оцінюється не одним, а комплексом показників. Однак при цьому усе “різноманіття ландшафтних різноманіть” можна звести до чотирьох його основних вимірів. Ці форми ландшафтного різноманіття незаперечують одна одну, а знаходяться у відносинах взаємодоповнюваності. Просторово-структурне різноманіття ландшафту Стосується територіальної структури ландшафту як природного феномена й визначається його метричними, топологічними і типологічними особливостями ландшафту. Аналіз ландшафтного різноманіття у такому його вимірі зводиться до обчислення значень коефіцієнтів, за якими можна кількісно оцінити ступінь різноманітності ландшафтної структури певної території, використовуючи дані про число видів та контурів геохор в її межах. При цьому доцільно розрізняти три аспекти просторово-структурного різноманіття ландшафтів, кожен з яких характеризується відповідними показниками. Запропоновано розрізняти хорологічне та типологічне різноманіття територіальних ландшафтних…

Юрій Ярославович Мельник – студент спеціальності Географія 106. Я народився в багатому на дивовижні місця з чудовою природою містечку – Гусятині, що знаходиться у Чортківському районі, Тернопільської області. Воно розташовано на правому березі річки Збруч. Гусятин знаходиться на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська плита, що має хвилясту поверхню. Абсолютна висота над рівнем моря – 300–400 метрів. Біля Гусятина у північно-східному напрямку проходить товтровий кряж – гори Медобори, унікальна геолого-ботанічна пам’ятка природи державного значення. Географія сподобалася тим, що поєднує в собі знання з багатьох інших наук і дозволяє дізнатися більше як про окремі аспекти нашого світу, так і про комплекси, що вони утворюють.

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК галузевої експертної ради щодо можливості акредитації освітньої програми Заклад вищої освіти Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Освітня програма  – 2399 Географія Рівень вищої освіти – Магістр Спеціальність – 014 Середня освіта Цей експертний висновок складений за результатами розгляду галузевою експертною радою (ГЕР) акредитаційної справи. Розгляд справи ГЕР є частиною акредитаційної процедури Національного агентства і здійснюється на основі поданих закладом відомостей про самооцінювання освітньої програми, а також звіту експертної групи про результати акредитаційної експертизи. Галузева експертна рада Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань 01 «Освіта» у складі: Островська Катерина Олексіївна – головуючий, Андрощук Ігор Петрович, Гавриленко Тетяна Леонідівна, Демченко Олена Петрівна, Коваленко Наталія Володимирівна, Коренева Інна Миколаївна, Лобода Дмитро Олександрович, Носаченко Володимир Миколайович, Огнистий Андрій Володимирович, Попович Анжеліка Станіславівна, Рябовол Лілія Тарасівна, за участі запрошених осіб: Рідуш Богдан Тарасович – гарант ОП, розглянула на своєму засіданні матеріали акредитаційної справи щодо акредитації освітньої програми: Завантажити експертний висновок ГЕР в одному файлі ТУТ

Абрамов М.А., Шаулов Р.Х. Территориально-производственные комплексы Азербайджанской ССР. – М.: Знание, 1980. – 48 с. Азербайджан – потужна індустріальна країна. На базі багатих природних і сільськогосподарських ресурсів тут зросла сучасна промисловість – металургія, хімія, виробництво алюмінію, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини і, звичайно, одне з головних багатств країни – нафта. Азербайджан назвали краєм нафти. Сьогодні це перлина, і у цієї перлини своя оправа – синьоокій Каспій, сивоголові вершини Кавказу, бурхливий Аракс й смарагдові долини Ганиха й Агрічая. Серце Азербайджану – м. Баку. Звідси тягнуться нафто- і газопроводи далеко за межі країни. Це тут розташовані знамениті на весь світ Нафтові Каміння. Чи м. Сумгаіт – індустріальний супутник Баку і Мінгечаурський гідровузол, який постачає енергію до багатьох підприємств Азербайджану. У брошурі розповідається про Азербайджан. Брошура розрахована на широке коло читачів. ЗМІСТ Вступ Фізико-географічний нарис Територіальне розміщення виробничих сил Апшеронський територіально-виробничий комплекс Кіровабадський територіально-виробничий комплекс Міль-Карабаський територіально-виробничий комплекс Мугано-Сальянський територіально-виробничий комплекс Нахічеванська АССР Нагірно-Карабаська автономна область Курортно-рекреаційні ресурси Азербайджану Література Короткі замітки ПДФ-версія книги:

Преображенский В.С. О чем спорят географы? – М.: Знание, 1990. – 48 с. Жодна наука не жила і не живе без суперечок. Відомі дискусії і в географії. Історики легко нагадають про суперечки про місцезнаходження витоків Нілу і Гангу, гирла Амура, про існування південного полярного материка. Ще в першій третині минулого століття сперечалися не лише про місцезнаходження, а і про сам факт існування низки островів у Північному Льодовитому океані, про межі й орієнтацію багатьох гірських систем. Навіть у 50-х роках минулого століття автору довелося брати участь у дискусії про межі Яблонового хребта і Станового нагір’я в Забайкаллі. Всі ці суперечки допомогли людству отримати реальну уяву пор обличчя Землі. Розповідається про найзагальніші для всіх чисельних галузей географічної науки сучасних дискусійних питань, про аргументи сторін дискусії у створені загальної наукової картини світу і у вирішенні проблем виживання людства під час складної і драматичної взаємодії суспільства і природи. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, широке коло читачів, які цікавляться проблемами географії, екології, сучасними шляхами розвитку науки. ЗМІСТ Не закінчилися дискусії в древній науці Природне і соціальне в географічній оболонці Природно-історичне тіло…