Мадагаскар є одним з найбільших островів на землі, поступаючись лише Гренландії, Новій Гвінеї та Калімантану. Площа становить 590 000 кв. Кілометрів, або 40 000 кв. Кілометри більше, ніж Франція, якій належить острів. Найпівнічніша точка-Ембер-Пойнт-1650 кілометрів від найпівденнішої точки-Сент-Мері-Пойнт. Середня ширина острова 400-450 кілометрів, найбільша - 600 кілометрів. Мадагаскар – четвертий за величиною острів на землі. Північно-західне узбережжя острова особливо порізане через затоки (Маямбо, Нарінда, Марамбітра, Бомбетоке). На північно-західній стороні є багато невеликих островів. Північний берег обмежений кораловими рифами і скелями. Взагалі кажучи, прибережні зони — це болота та низовини. Південна сторона Мадагаскару не така гірська. Лугові рівнини простягаються до тропіків. Водні ресурси Мадагаскару. На Мадагаскарі багато річок. Але лише деякі з них більші і придатні для навігації. Найбільші річки Бетзібока (приплив Ікопа), Мангока, Тсірібіхіна, Онілахі. Південний Мадагаскар характеризується низьким рівнем води. На східному узбережжі найбільші озера стікають з Алаотри і Манонгора. Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Мадагаскару можна розділити на 5 районів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: Східна прибережна смуга являє собою вузьку злегка погорбовану рівнину, поблизу океану дуже заболочену; коло узбережжя ланцюг лагун. З…

Гімалаї є найбільшим гірським хребтом в Азії і мають найвищі вершини світу, включаючи гору Еверест. Це група гірських районів, розташованих у Південній Азії, включаючи такі країни, як Пакистан, Індія, Бутан, Тибет і Непал. Гімалаї складаються з 30 вершин і 9 найвищих вершин світу. Вони утворюють паркан між Цинхай-Тибетським плато на півночі та рівниною Індійського субконтиненту на півдні. Загальна довжина Гімалаїв становить понад 2400 кілометрів (1500 миль), з найвищими вершинами і найбільшими льодовиками на землі. Гімалаї відіграють важливу роль у міфології, літературі та релігії жителів Південної Азії. Протягом століть вони стали центром тяжіння для паломників з Індії та Непалу, а також альпіністів з усього світу. З тих пір, як Едмунд Хілларі і Тенцинг Норгей піднялися на Еверест, багато людей почали досліджувати невідомі регіони Гімалаїв, які є найбажанішим місцем для альпіністів у всьому світі. Гімалаї утворилися близько 70 мільйонів років тому в результаті зіткнення Індійсько-Австралійської та Євразійської плит. Дослівний переклад Гімалаїв — «Сюэджу», який складається з двох санскритських слів — «він» () і «алая» (резиденція). За індуїстською міфологією Гімалаї — батьківщина бога Шиви. Гімалаї є одними з наймолодших, що охоплюють шість різних…

Водоспад  Вікторія розташований на річці Замбезі, що протікає в Південній Африці. Його по праву вважають одним з найкрасивіших. Достатньо лише уявити собі таке видовище, коли мільйони літрів бурливої води зі страшною силою падають у вузьку ущелину, утворюючи високу хмару, яку видно навіть на відстані 20 кілометрів. Це явище місцеві жителі назвали «Моси оа Тунья», в перекладі на українську мову воно означає «дим що гримить». Шотландський місіонер Девід Лівінгстон, вважається першим європейцем, який побачив водоспад і зумів докладно його описати. У листопаді 1855 року пливучи на маленькому човнику вниз по бурхливій течії річки Замбезі, він побачив острів, що розташований біля самої окрайки водоспаду. Підібравшись до нього, він обімлів від тієї неймовірної краси, яка відкрилася перед ним. Деякий час по тому, він сказав про те, що це було найпрекрасніше видовище, побачене ним в Африці. А трішки  пізніше цей знайдений шматочок суші назвали островом Лівінгстона. Дослідник дав назву водоспаду в честь своєї дочки — Вікторії, хоча всі думали що він назвав його на честь королеви Вікторії. Водопад утворився в місці, де Замбезі різко падає у вузьке (приблизно 120 метрів шириною) міжгір’я, вирізане водою…

У центрі екваторіальної Африки, на дні величезних западин, втиснутих у поверхню вулканічного плато сильними тектонічними силами, знаходиться африканське озеро Вікторія. Воно розташоване на кордоні трьох африканських країн: Танзанії, Уганди та Кенії. Танзанії належить південна половина водосховища, Уганда – на північ і невелика частина північно-східного узбережжя Кенії. Озеро Вікторія має неправильну еліптичну форму; його довга вісь простягається з південного заходу на північний схід майже на 350 кілометрів, а коротка вісь — 200 кілометрів у довжину. Максимальна глибина озера – 80 метрів, середня – 40 метрів. У стародавню геологічну епоху, мільйони років тому, площа озер була значно більшою, ніж площа, дана їй сучасною природою. Стародавнє водосховище виникло в третинному періоді і розширилося під час вологого четвертинного періоду. Тоді його води охоплювали всю територію сучасної Уганди, простягаючись на схід майже до озера Рудольф. Озеро утворене горами і піднято на висоту 1134 метри над поверхнею моря в результаті вулканічного процесу, складається з рівнинних берегів. Озеро відкрите для всіх вітрів з материка. Він не захищений гірськими схилами чи скелями, як інші великі води в Східній Африці, тому вільно бродить над величезними водами Вікторії, де лютують…

Географія озера Байкал Озеро Байкал розташоване на півдні Східного Сибіру. Озеро Байкал тягнеться у формі півмісяця з південного заходу на північний схід між широтами 55°47" і 51°28" і довготами 103°43" і 109°58" на схід. Довжина озера — 636 км, максимальна ширина посередині — 81 км, мінімальна ширина через дельту Селенги — 27 км (між Голі на західному березі Байкалу і Центральними крайніми на сході). Озеро Байкал розташоване на висоті 455 м над рівнем моря. Довжина узбережжя близько 1850 км (без урахування північного узбережжя острова Яркий). Площа водного дзеркала, визначена в акваторії на висоті 454 м над рівнем моря, становить 31 470 квадратних кілометрів. У озеро Байкал впадають регулярні річки та струмки, які приносять приблизно половину кількості води, яка надходить в озеро. Анкара - єдина річка, що витікає з озера Байкал. Історія Історія Байкалу починається 25-30 мільйонів років тому. Водний басейн озера утворився під впливом тектонічних процесів. Навколо Байкалу періодично відбуваються землетруси і гарячі джерела. В озері все ще відбуваються природні зміни. З кожним роком його ширина збільшується на 2 сантиметри. Розташування озера Байкал на карті Росії - південна частина Східного…

Бермуди — острівна країна без сухопутних кордонів у Північній Америці. Бермуди омиваються водами Атлантичного океану; на схід від вод Саргасового моря  Загальна довжина узбережжя 103 км. Бермуди — острів вулканічного походження, розташований біля західного краю Саргасового моря. Бермудські острови утворилися під час формування підводного вулкана і пізніше були покриті кораловими рифами, доданими до поверхні скелета. Основний острів має гірський рельєф, узбережжя має чудові піщані пляжі, велика кількість комфортабельних боліт. Майже всі дерева на Бермудських островах були вирубані на початку і в середині 20 століття, сьогодні вирубка лісів заборонена. Третину території острова займають чагарники, дикорослі рослини зустрічаються в горах, культурні рослини в окультурених долинах. Історія Історія Бермудських островів була відкрита в 1503 році іспанцем Хуаном Бермудесом, але Іспанія не претендувала на безплідні і пустельні землі, тому її «відкрив» у 1609 році англійський капітан Джордж Сомерс. Бермудські острови, розташовані на перехресті торгових шляхів, стали стратегічно важливими для напливу білих іммігрантів і чорношкірих рабів після прибуття Сомера. Однак через бідність тутешньої місцевості поселенці потрапили в повну залежність від американських правил, що зробило їх злим жартом під час Війни за незалежність. Бермудські острови потім…

Географічне положення У північній частині Атлантичного океану є однойменний острів, який є державою Ісландія. У північній частині узбережжя Ісландія омивається Гренландським морем, на східному узбережжі - Норвезьким морем, і відокремлює Ісландію від Гренландії - Датською протокою. Основну частину острова займають плато, середня висота близько 400-800 метрів. Над ними височіють гори до 1500 метрів. В Ісландії також багато вулканів. В Ісландії налічується 200 вулканів, близько 30 з яких діють і можуть становити загрозу для населення. Історія поселення в Ісландії Про існування Ісландії, можливо, було відомо в 4 столітті нашої ери. але перші поселення ірландських суфіїв тут виникли лише на початку IX ст. За записами їхніх ченців, які обережно їх возили, на острові не виявлено жодних слідів стародавніх поселень. Ірландських ченців вигнали з Ісландії вікінги, які з’явилися в 874 р. У той час вікінг Інгольф (Інгольф) Арнарсон на заході Норвегії та його люди заснували сучасну столицю Ісландії Рейк’явік. Клімат Ісландія має субтропічний клімат, який є гарячою точкою на теплих узбережжях Північної Атлантики. Клімат у цій країні змінюється кардинально, а іноді просто непередбачувано. Взимку сильні вітри. Найспекотнішим місяцем в Ісландії є липень, коли…

Смог — це суміш диму, туману і деяких забруднюючих речовин. Даний термін англійського походження ( «smog») являє собою злиття двох англійських слів «smoke» і «fog» — «дим» і «туман». Вперше це слово було використано в Лондоні на початку 1900-х років, щоб описати екологічну ситуацію в місті. В історії людства наймастабнішими стали дві події, повязані з смогом – Великий смог у Лондоні в 1952 році та фотохімічний смог, тісно пов’язаний зі смогом у Лос-Анджелесі в 1943 році. Надмірні викиди SO2 від спалювання вугілля та промислові викиди стали основними забруднювачами класичного смогу, тоді як фотохімічний смог спричинений утворенням пероксиацилнітрату (ПАН) (Kulshrestha & Mishra, 2022). Метеорологічні фактори відіграють дуже важливу роль у утворенні смогу. Стабільна атмосфера, потужна пряма сонячна радіація та відносно низька температура сприяють утворенню смогу. Зростаюча урбанізація призвела до збільшення кількості транспортних засобів, які є джерелами  смогу Як утворюється смог? Причини утворення смогу можуть бути наступними: вихлопні гази автомобілів; діяльність електростанцій і заводів; природні і торф’яні пожежі; горіння вугілля; куріння; шкідливі випари від багатьох споживчих товарів, включаючи хімічні розчинники, фарбу або навіть лак для волосся (Екологія, 2021). Види смогу Відомі принаймні…

Пилова та піщані бурі – дуже небезпечне і несприятливе явище, при якому велика кількість пилу, піску, ґрунту здувається з землі вітром і переноситься на висоту кількох метрів, але в деяких випадках висота може досягати одного кілометра або більше. Тоді може здатись, що на вас рухається стіна пилу. Піщані та пилові бурі — найпоширеніші у посушливих та напівзасушливих регіонах. Вони зазвичай утворюються під впливом гроз (або сильних градієнтів тиску, пов'язаних із циклонами), що призводять до збільшення швидкості вітру на великій площі. Ці сильні вітри піднімають велику кількість піску та пилу з оголених сухих ґрунтів в атмосферу, переносячи їх на сотні та тисячі кілометрів. Близько 40% аерозолів у тропосфері складають частинки пилу як наслідок вітрової ерозії. Основними джерелами цього мінерального пилу є посушливі регіони Північної Африки, Аравійського півострова, Центральної Азії та Китаю. На Австралію, Америку та Південну Африку доводиться порівняно незначний, але все ж таки важливий внесок (ВМО, 2019). Частинки пилу зазвичай розсіюються в повітрі після (або до) піщаної бурі.  Інколи такі частинки нікуди не рухаються, а лише розгойдуються майже на одному місці, що також істотно впливає на поле зору. Це явище…

Всі ми знаємо, що атмосфера це повітряна оболонка Землі, складовою якої є суміш газів. Визначити її нижню межу легко, це місце контакту із земною корою або ж гідросферою, тоді як верхня межа трохи губиться у відкритому космосі, проте науковці визначають, що висота сягає довжини в кілька земних радіусів, де поступово переходить у міжпланетний простір. За своєю масовою часткою шар атмосфери є відносно не великим, проте, процеси, які проходять у атмосфері, є надзвичайно динамічними і визначають більшість явищ у біосфері. Варто ще зазначити, що з висотою атмосферний тиск і густина повітря зменшуються. Поговоримо про сам склад, його поділяють на постійний та змінний. До постійного відносяться: азот – 78,09%, кисень - 20,95%, аргон – 0,93%, вуглекислий газ – 0,03%. До змінного складу відносять воду у різних її агрегатних станах, це газоподібний, а саме водяна пара, проте, зазвичай пару не вносять до складу повітря через мінливість її вмісту. Крім того у рідкому та твердому станах вода може знаходитись досить тривалий час. Також у повітрі присутні пил, аерозолі та озон. Як вже було сказано вище вода є  складовою атмосфери, під діями температур при її…