Иоффе, Г.В. (1986). Нечерноземье: социальная география и хозяйство. Москва : Знание, 48. Вивчення сільського господарства методами економічної географії має давні традиції. У брошурі розповідається про сучасні тенденції в територіальній організації сільськогосподарського виробництва в нечорноземній зоні. Автор підходить до аналізу тенденцій з позицій соціальної географії. Велику увагу приділено зіставленню районів і господарств приміських і периферійних зон. Брошура розрахована на лекторів, читачів, що цікавляться питаннями соціальної географії, економіки і географії сільського господарства. ЗМІСТ Вступ Проблема нечорнозем’я і соціальна географія Сільське господарство в глибинних районах нечорнозем’я Сільське господарство в зоні впливу великого міста Нечорнозем’я: передмістя і периферія Література ПДФ-версія книги:

Клюшников, М.М., Онищенко, О.М. (1975). Історична геологія. Київ : «Вища школа», 296. Історична геологія займається з’ясуванням процесів, які відбувалися в минулі періоди геологічної історії. Ці процеси зафіксовані в гірських породах, які складають земну кору, тому основним об’єктом вивчення історичної геології є гірські породи. Земна кора побудована з гірських порід , різних за складом та походженням. На одних ділянках ці породи лежать горизонтально або майже горизонтально, мало або зовсім не змінені і зберігають свої первинні особливості. В інших районах порушене початкове положення гірських порід і вони утворюють складні тектонічні структури – складки, куполи, скиди, насуви, тощо. У посібнику викладений матеріал про розвиток органічного і неорганічного світів на Землі протягом її геологічної історії. Показаний взаємозв’язок геологічних подій, що мають місце в минулому земної кори і на її поверхні. Подані свідчення про основні закономірності геологічного розвитку Землі. ЗМІСТ Передмова Загальна частина Геологічна історія Землі Основні закономірності геологічного розвитку Землі Покажчик ПДФ-версія книги:

1. Навчальний план є нормативним документом Університету, який визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін (освітніх компонентів), логічну послідовність їх вивчення, вид семестрового контролю, розподіл навчальних годин за видами занять і форму атестації. 2. Навчальні плани складаються на основі відповідної освітньої програми й графіка навчального процесу на весь термін навчання. 3. Робочі навчальні плани складаються на основі відповідних навчальних планів на кожен рік підготовки за відповідною освітньою програмою з метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування освітнього процесу й закріплення навчальних дисциплін (освітніх компонентів) за певними кафедрами на наступний навчальний рік. 4. Навчальні й робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускових кафедр із залученням, за потреби, представників інших кафедр. Координацію діяльності робочої групи здійснює гарант відповідної освітньої програми, а контроль виконання вимог до навчальних і робочих навчальних планів здійснює заступник директора інституту/декана факультету (навчально-методичний напрям). 5. Вимоги до структури, змісту й оформлення навчальних і робочих навчальних планів визначаються наказом ректора про підготовку до нового навчального року. 6. Навчальні плани затверджуються Вченою радою Університету, підписуються головою Вченої ради й скріплюються печаткою Університету. 7. Графіки навчального процесу ухвалюються Вченою радою, затверджуються першим проректором Університету…

До уваги здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, науково-педагогічних працівників, роботодавців та інших стейкхолдерів пропонується перегляд освітньої програми «Географія» за спеціальністю 106 «Географія». Освітня програма ТУТ З 31 січня 2023 р. розпочинається процедура громадського обговорення. Пропозиції надсилати до 03 березня 2023 року на адресу fggpg-dpt@chnu.edu.ua або м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. До уваги здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, науково-педагогічних працівників, роботодавців та інших стейкхолдерів пропонується перегляд освітньої програми «Геосистеми та георизики» за спеціальністю 103 «Науки про Землю». Освітня программа ТУТ З 31 січня 2023 р. розпочинається процедура громадського обговорення. Пропозиції надсилати до 03 березня 2023 року на адресу fggpg-dpt@chnu.edu.ua або м.Чернівці, вул. Коцюбинського 2, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. До уваги здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, науково-педагогічних працівників, роботодавців та інших стейкхолдерів пропонується перегляд освітньої програми «Географія» за спеціальністю 014.07 Середня освіта (Географія). Освітня програма ТУТ З 31 січня 2023 р. розпочинається процедура громадського обговорення. Пропозиції надсилати до 03 березня 2023 року на адресу fggpg-dpt@chnu.edu.ua…

Науковий вісник Чернівецького університету : Географія (2022). Чернівці : Чернівецький національний університет, 839, 108 с. Перейти на офіційний сайт Наукового вісника Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» видається з 1996 року. Журнал входить до переліку наукових фахових видань України – категорія «Б» (103 – Науки про Землю, 106 – Географія) відповідно до наказу МОН від 06 червня 2022 року №530. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, серія «Географія» – рецензований журнал з відкритим доступом, який публікує останні розробки в галузі природничих наук, географії та наук про Землю зокрема. Тематика охоплює питання фізичної та суспільної географії, гідрології та кліматології, геодезії, картографії та ГІС-технологій, туризму, дистанційного зондування, методики навчання географії та інші питання наук про Землю. ЗМІСТ Роман СЛИВКА, Ірина ЗАКУТИНСЬКА Історико-географічний вимір міждержавних територіально-політичних суперечностей і конфліктів (2011–2021 рр.) Леонід СТЕФАНКОВ, Людмила АТАМАН Чинники остепніння ландшафту Середнього Побужжя Наталя АНДРУСЯК, Наталія АНІПКО Туризм в умовах війни: особливості туристичних пріоритетів, пошуку та пропозицій Наталія ФЛІНТА Сучасні електронні системи бронювання та резервування в готельному бізнесі Ірина ГОДЗІНСЬКА, Петро ЧЕРНЕГА Практичне значення мінералогічних та петрографічних колекцій геолого-географічного відділу…

Имена географов и путешественников на карте (1984). Москва : Знание, 48. У брошурі розповідається про географів, першопрохідців, дослідників нашої планети, імена яких нанесені на географічних картах і завдяки заслугам в науці і перед людством ці люди удостоєні честі бути увіковіченими на картах земної кулі. Брошура розрахована на лекторів, пропагандистів, слухачів і викладачів університетів, на всіх, кого цікавлять проблеми географічної науки. ЗМІСТ Пам’ятні імена на карті світу Топоніміка – вічно жива наука Радимо прочитати ПДФ-версія книги:

Зекцер, И.С. (1986). Сколько воды под Землей? Москва : Знание, 48. Підземні води є одним з головних джерел питної води для потреб водозабезпечення населення. У брошурі розповідається про те, як вивчають запаси цієї корисної копалини, характеризується використання підземних вод в народному господарстві. Описані основні особливості формування підземного стоку в різних умовах, зв’язок підземних вод з іншими компонентами навколишнього середовища. Обговорюється перспектива практичного використання та охорони підземних вод. Брошура розрахована на слухачів і викладачів університетів, а також спеціалістів і читачів, які цікавляться цією проблемою ЗМІСТ Проблеми прісної води Найдорогоцінніша корисна копалина Підземні води на службі народного господарства Роль підземних вод у загальному кругооберті води, водному балансі і загальних водних ресурсах Підземні води і навколишнє середовище Ресурси і використання підземних вод в перспективі Література ПДФ-версія книги:

Робота студентського наукового гуртка «Ксенограф» продовжується у 2023 році. Діяльність гуртка відбуватиметься у кількох площинах: Практична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка (нижче) здійснюватимуть періодичні ксенографічні й астрономічні спостереження за допомогою телескопа Arsenal Synta 130/650 EQ2 (130650EQ2); займатимуться фотографуванням астрономічних об’єктів; виконуватимуть аналіз одержаних матеріалів й обговорюватимуть результати спостережень. Теоретична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка вивчатимуть специфічні особливості природи Сонячної системи, які не висвітлюються в межах курсів, що читаються на географічному факультеті, а саме «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» тощо. Науково-дослідна площина – члени гуртка виконуватимуть науково дослідну роботу посередництвом виконання індивідуальних наукових проєктів, написанням наукових статей і тез доповідей. План роботи студентського наукового гуртка «Ксенограф» на 2023 р. Січень 2023 Заходи 1 Узгодження плану діяльності студентського гуртка. Січень 2023 2 Ознайомлення студентів з актуальними напрямками досліджень і спостережень у межах гуртка. 3 Обговорення, узгодження та затвердження тематик науково-дослідних робіт студентів. 4 Обговорення актуальності та концептуальних питань науково-дослідних робіт: визначення мети, завдань, предмету та об’єкту дослідження. Спостереження 5 Квадрантиди. Це метеорний потік середньої сили, що становить до…

ЗВІТ про роботу студентського наукового гуртка кафедри фізичної Географії, геоморфології та палеогеографії «Ксенограф» за 2021–2022 навчальний рік Гурток «Ксенограф» об’єднав у науковій полеміці студентів спеціальностей 106 «Географія», 014 «Середня освіта. Географія» та 103 «Науки про Землю». Діяльність гуртка відбувалася у трьох площинах: Практична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка здійснювали періодичні ксенографічні й астрономічні спостереження за допомогою телескопа Arsenal Synta 130/650 EQ2 (130650EQ2); виконували фотографування астрономічних об’єктів і здійснювали аналіз одержаних матеріалів із всебічним обговоренням результатів спостережень. Теоретична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка вивчали специфічні особливості природи Сонячної системи, які не висвітлюються в межах курсів, що читаються на географічному факультеті, а саме «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» тощо. Науково-дослідна площина – члени гуртка виконували науково-дослідну роботу посередництвом виконання індивідуальних наукових проєктів, написанням наукових статей і тез доповідей. Завданнями гуртка є: формування у здобувачів освіти складових професійної компетентності; ознайомлення з інноваційними технологіями астрономічних і астрофізичних спостережень; розвиток дослідницьких, аналітичних умінь, здатності, до абстрактного мислення, аналізу та синтезу інформації тощо, необхідних для майбутньої професійної діяльності За звітний період було…

23 грудня 2022 року о 9.00 на засіданні екзаменаційної комісії Чернівецького національного університету відбувся публічний захист магістерських робіт здобувачів рівня вищої освіти «магістр» спеціальності 014.07 – Середня освіта (Географія) 2020–2022 н.р. Голова ЕК Н.К. Куриш Тематика магістерських робіт відповідає вимогам сьогодення і спрямована на практичну реалізацію в системі загальної середньої освіти. В роботах чітко визначений понятійний апарат, достатньо глибоко розкрито теоретичний аспект дослідження, а їх практична значущість визначається представленими методиками проведення занять за розробленими методиками, значною кількістю дидактичного матеріалу, різноманітністю натуральних об’єктів, виконаних на належному науково-педагогічному рівні, що можуть бути успішно використані в навчальному процесі під час проведення теоретичних і практичних занять в Закладах Загальної Середньої Освіти. Склад екзаменаційної комісії: Куриш Наталя Костянтинівна – к.пед.н., заступник директора по науково-навчальній роботі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області – голова ЕК. З презентаціями та магістерськими роботами можна ознайомитися нижче: Члени комісії: Чубрей Олександра Степанівна – д-р.пед.н., професорка кафедри економічної географії та екологічного менеджменту; Рідуш Богдан Тарасович – д-р.геогр.н., професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Костащук Володимир Іванович – к.геогр.н., доцент кафедри географії України та регіоналістики; Самашко Алла Федорівна – зав.…