Культурний ландшафт як географічний феномен : Матеріали Міжнар. Наук. Конф. (23–25 вересня, 2021). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т., 2021. – 140 с. Редакційна колегія: Андрейчук В., Бучко Ж., Воловик В., Воровка В., Герасименко Н., Гродзинський М., Денисик Г., Мига-Пйонтек У., Проскурняк М., Рідуш Б., Чернега П. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен» присвячений актуальним питанням інтерпретацій культурного ландшафту, цілеспрямовано створеним ландшафтам, реліктовим та палеоландшафтам, збереженню та адаптації культурних ландшафтів до природних та антропогенних змін. Для фахівців у галузі географічних і суміжних наук. ПДФ-версія матеріалів Міжнародної наукової конференції «Культурний ландшафт як географічний феномен»:
Йиельсетер С. Больше о диких животных, чем о ручных. – М.: Знание, 1982. – 48 с. Йіельсетер Свен, шведський натураліст, письменник, кінооператор і фотограф, відомий своїми виступами на захист тварин. Читачі знають його книги: «Хвиля за хвилею», «Острови на вітрі» та інші. У брошурі розповідається про рідкісних – зниклих і зникаючих – представників фауни в усіх кінцях нашої планети. Це короткі науково-популярні замітки про птахів, черепах, носорогів, білих ведмедів та інших тварин. Автор розглядає проблему тварин, що знаходяться в сучасних зоопарках. Брошура розрахована на всіх, хто цікавиться тваринним світом, на зоологів, географів та інших фахівців. ЗМІСТ Твариний світ – це…
Круль В.П. Теорія і методологія географічної науки (ретроспективний огляд до 70-80-х рр.. ХХ століття): навч. посібник / В.П. Круль. – Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2018. – 344 с. Переднє слово Географія як наукова дисципліна с однією з найдавніших із когорти таких давніх дисциплін, як історії, філософії, біології тощо. Вона пройшла доволі тривалий етап свого розвитку, який часово співмірний зі становленням та подальшою динамікою людської думки зокрема та людського суспільства загалом. Виходячи з цього, видається важливим простежити весь хід формування географічних поглядів – від початків первісного суспільства і до зародження наукових основ географії. Для досягнення означеної мети…
Круль В.П., Гищук Р.М. Ретроспективна етнічна географія поселень Прикарпаття : монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Фдьковича, 2019. – 312 с. Переднє слово Загальновідомо, що історична (ретроспективна) географія як наука розвивається на стику двох дисциплін: історії та географії. Проте пануючий погляд на історичну географію з позиції першої впродовж останніх десятиліть був украй упередженим, що спричинило її однобокість, відсутність повного та комплексного аналізу проблем географо-історичного спрямування. Нині вже немає сумніву, що недостатність географічних методів дослідження в ретроспективній географії України або окремих її регіонів (у т.ч. Івано-Франківської області) є певним недоліком. Більше того, така її особливість підсилюється теперішнім станом багатьох,…
Круль В.П. Ретроспективна географія поселень Західної України : Монографія. – Чернівці : Рута, 2004. – 382 с. Переднє слово Ретроспективна (історична) географія є самодостатньою науковою дисципліною, що однаково дотикається як до географії, так і до історії. Таке її положення, здавалося б, необхідно визнати апріорно і не вдаватися до додаткових аргументацій на кшталт «білизни білого» чи «правильності правильного». Одначе сьогоднішня ситуація ускладнена позицією істориків, які на правах, ймовірно, першості прикметникової дефініції в означенні назви дисципліни «привласнюють» її цілком історичній науці. Однак у них вона займає не осібне місце, як, скажімо, археологія чи історіографія, а слугує допоміжною дисципліною у вивченні ретроспективної реальності…
Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етнографії : навчальний посібник / В.П. Круль. – Черінвці : Родовід, 2014. – 296 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки…
Круль В.П. Ретроспективна географія з основами етногеографії: підручник / В.П. Круль. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2017. – 376 с. Переднє слово На історичну географію як окремий науковий предмет чітко простежуються два погляди - географічний та історичний. Останній, попри те, що за часом виникнення і тривалістю дії найпотужніший однак за доказовістю не переконливіший. Більше того, опираючись на своє «привілейоване» часове становище, він безапеляційний і вбачає в історичній географії тільки меншовартісну історичну дисципліну. Тому географам доцільно більше звертати увагу на географічне бачення сутності історичної географії. Отже, дискусія щодо наукової визначеності історичної географії чи то в структурі історичної, чи географічної науки має…
Кирилюк С.М. Природа Місяця : монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, 2021. 240 с. У монографії розглядаються питання походження, будови та еволюції географічної оболонки природного супутника Землі – Місяця. Детально описані тектонічні та геологічні процеси, їх прояв і роль у сучасній геодинаміці супутника. Особлива увага приділена номенклатурі Місяця. Висвітлено рельєфні особливості з описом типових для Місяця елементів поверхні. Наводяться авторські концепції щодо виділення й ідентифікації ландшафтів в умовах Місяця. Детально описуються типові для планети ландшафти. Комплексно характеризується природа супутника – від походження окремих природних об’єктів й до набуття ними сучасного вигляду. Для студентів географічних факультетів. Передмова Місяць…
Про роботу геологів існують найрізноманітніші уявлення. Одні вважають їх експедиції мало не приємною прогулянкою, чимось подібною до туристичного походу; інші, уявляючи собі нелегку працю геологів, вважають, що все це компенсується привабливою силою романтики. Чи так це? Звичайно, і якась частка романтики, і постійна спрага новизни ніколи не залишають геолога, але головне не в цьому. Перш за все робота в полі – це цілеспрямована праця дослідника, до того ж нелегка, що вимагає фізичної витривалості і загартування, наполегливості, організованості і терпіння, праця, пов’язана з безліччю незручностей, далеко не звичайних, але завжди цікавих, захоплюючих і які підкорюють геолога назавжди. Кожна робота по-своєму цікава…
Вчення про геосистеми зобов’язує нас внести корективи в популяризацію географічних знань і в програми шкільної географії. За кордоном Какела і Хрістоферсон (Kakela, Christopherson, 1972) зробили це лише частково. У нас в країні в шкільній географії і в області енциклопедичних знань це питання поки замовчують. При таких умовах постановка питання про логічні основи вчення про геосистеми, про зміни, з ними пов’язані, в змісті фізичної географії, а також перспективи застосування її даних на практиці видається своєчасною. Автор прагнув хоча б згадати основні (в тому числі невирішені і проблематичні) питання, що стосуються вчення про геосистеми, з тим щоб привернути до них увагу і…