Абрамов М.А., Шаулов Р.Х. Территориально-производственные комплексы Азербайджанской ССР. – М.: Знание, 1980. – 48 с. Азербайджан – потужна індустріальна країна. На базі багатих природних і сільськогосподарських ресурсів тут зросла сучасна промисловість – металургія, хімія, виробництво алюмінію, енергетика, переробка сільськогосподарської сировини і, звичайно, одне з головних багатств країни – нафта. Азербайджан назвали краєм нафти. Сьогодні це перлина, і у цієї перлини своя оправа – синьоокій Каспій, сивоголові вершини Кавказу, бурхливий Аракс й смарагдові долини Ганиха й Агрічая. Серце Азербайджану – м. Баку. Звідси тягнуться нафто- і газопроводи далеко за межі країни. Це тут розташовані знамениті на весь світ Нафтові Каміння. Чи…
Преображенский В.С. О чем спорят географы? – М.: Знание, 1990. – 48 с. Жодна наука не жила і не живе без суперечок. Відомі дискусії і в географії. Історики легко нагадають про суперечки про місцезнаходження витоків Нілу і Гангу, гирла Амура, про існування південного полярного материка. Ще в першій третині минулого століття сперечалися не лише про місцезнаходження, а і про сам факт існування низки островів у Північному Льодовитому океані, про межі й орієнтацію багатьох гірських систем. Навіть у 50-х роках минулого століття автору довелося брати участь у дискусії про межі Яблонового хребта і Станового нагір’я в Забайкаллі. Всі ці суперечки допомогли…
Итоги ХХІІІ Международного географического конгресса. Сборник статей. – М.: Знание, 1977. – 48 с. Міжнародні географічні конгреси проводиться понад 100 років. Девіз конгресу «Географія і науково-технічна революція» - концентрував увагу вчених на найбільш важливих, актуальних географічних проблемах сучасності. В умовах науково-технічної революції такі проблеми, як стан навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, швидкий ріст населення, урбанізація і регіональний розвиток. ХХІІІ Міжнародний географічний конгрес виявився значною науковою і науково-організаційною подією в міжнародному географічному житті. Він продемонстрував характер швидкої перебудови проблематики і методики географічних наук в умовах науково-технічної революції, зростаючу роль географічної науки у вирішенні таких гострих для всього людства проблем, перерахованих…
Помус М.И. Великие стройки Сибири (Территориально-хозяйственные проблемы и конструктивная экономическая география). – М.: Знание, 1977. – 48 с. Продовжується формування індустріальних центрів і низці слаборозвинутих районів неосвоєних зон, які розташовані за межами просторових контурів нових найбільших комплексів Сибіру. Реалізація всіх цих програм, як і подальший розвиток економічних центрів, що склалися, викличуть грандіозні зрушення у розміщенні продуктивних сил не лише Сибіру, а й всієї країни загалом. У брошурі розкриваються загальні риси перспективного розміщення продуктивних сил в нових або районах Сибіру і Далекого Сходу, що реконструюються і які тяжіють до Східносибірського економічного району. Читач взнає про найважливіші будівництва Сибіру, по мінерально-сировинні, гідроенергетичні…
Кодица Н.В. Молдавская ССР в народно-хозяйственном комплексе страны. – М.: Знание, 1977. – 48 с. Природа обдарувала Молдавію багатими землями, живописними лісами і повноводними ріками. М’який клімат, достаток сонця, надзвичайно родючі і різноманітні ґрунти дозволяють прискореними темпами розвивати сільське господарство. Уродженець Молдавії, великий вчений, знавець її природи і господарства Л.С. Берг писав, що «…навряд чи якийсь край заслуговує – и будь-якої точки зору – такої уваги, як Бессарабія. Це країна з благодатним кліматом, завдяки якому можна вирощувати такі цінні культури як виноград, кукурудза, тютюн, з родючими ґрунтами». У брошурі розповідається про Молдавську ССР, про її роль в народногосподарському комплексі. Читач…
Волобуев М.И. Радиоактивные часы Земли и Луны. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Час – один з фундаментальних світових констант. Він невід’ємний від простору. Сучасна наука розрізняє дві категорії часу: час в макросвіті, де хід звичайних процесів підпорядковується ньютонівській механіці, і час у мікросвіті, де ці процеси описуються законами загальної теорії відносності і хвильової механіки. Останні процеси відбуваються у світі атомних ядер й елементарних частинок. Вони характеризуються значною специфікою і розглядаються на спеціальних курсах ядерної фізики, астрофізики і фізики елементарних частинок. Викладені основи методів застосування радіоактивності для вимірювання віку природних об’єктів – окремих мінералів, гірських порід, метеоритів, Землі і…
Филиппов Е.М. О развитии Земли и биосферы. – М.: Знание, 1990. – 48 с. У будові нашої планети виділяють наступні геосфери: ядро, мантію, літосферу, гідросферу, атмосферу і біосферу. Під останньою, відповідно до енциклопедичних словників, розуміється область активного життя, яка охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу в верхню частину літосфери. Живі створіння і середовище їхнього існування органічно пов’язані і взаємопов’язані, утворюючи цілісну динамічну систему. У популярних нарисах дискусійного характеру розповідається про розвиток нашої планети і її феномену – біосфери. Показано, що поступальний процес розвитку багаторазово порушувався катастрофічними явищами: падінням астероїдних тіл, зростанням тек тонічного життя Землі, підвищенням радіоактивності, збуренням геомагнітного поля. Розглянуто…
Сазыкин Н.С. Минерально-сырьевые ресурсы. – М.: Знание, 1975. – 64 с. Забезпеченість мінеральною сировиною світу передбачає не лише значний розвиток розмірів мінеральних ресурсів, але і комплексне їх використання. Об’єми що плануються і різноманітні номенклатури мінеральної сировини можуть бути виконані лише при комплексному використанні корисних копалин, а вирішення проблеми комплексного використання мінеральних ресурсів дозволить: ефективніше використовувати родовища корисних копалин; істотно зменшити витрати на видобуток і переробку мінеральної сировини. Проведення фундаментальних геологічних досліджень шельфу і найбільш перспективних районів дна Світового океану, розвідка його надр й організація видобутку найбільш дефіцитних й економічних видів сировини: нафти і природного газу на шельфі Тихого океану; чорних…
Панфилов Е.И. Проблемы комплексного освоения недр. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Розвиток суспільства з початку його зародження і становлення пов’язаний з використанням мінеральної сировини. Витрата цієї сировини постійно збільшується. Та запаси мінерально-сировинних ресурсів, особливо тих, що знаходяться в надрах Землі, не безмежні і практично не відновлювані. Висвітлюється одна з найважливіших проблем розвитку народного господарства – раціонального освоєння та використання мінерально-сировинних ресурсів. Дано огляд мінерально-сировинної бази гірничої промисловості, показана її роль у розвитку народного господарства. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться цими проблемами. ЗМІСТ Стан і прогноз розвитку мінерально-сировинної бази Сучасні риси й…
Добровольский В.В. Рассеянные металлы в природе. – М.: Знание, 1979. – 48 с. Співвідношення хімічних елементів в оточуючому нас середовищі неоднакове. Це має важливі наслідки. Коли хімік в лабораторії синтезує нові речовини, він бере вихідні реактиви у кількості, заздалегідь достатній для реакції. Але у природі ця умова витримується не завжди. Одних хімічних елементів багато, інших – мало. Різниця у вмісті окремих елементів у реальних природних об’єктах виражається не сотнями і тисячами разів, а мільйонами і десятками мільйонів. Наприклад, в 1 т граніту міститься кремнію близько 320 кг, а такого елемента як телур, – всього 1 мг. У роботі розповідається про…