Термін виконання роботи: 01.01.2016 р. – 31.12.2020 р. Мета роботи – проаналізувати закономірності змін і перетворення ландшафтних комплексів регіону, встановити їх основні особливості та ступінь антропогенного перетворення. Короткий зміст і очікувані результати. Виявлення особливостей ландшафтних комплексів регіонального та топологічного рівня організації. Еволюція ландшафтів за природно-історичний період. З’ясування різноманітного антропогенного впливу на динамічні зміни природно-територіальних комплексів. Аналіз характеру трансформації та антропогенізації ландшафтів. Ретроспективно-географічна характеристика видів природокористування та встановлення ступеня антропогенного перетворення ландшафтних комплексів. 1) Волинь; 2) Прут-Дністерське межиріччя; 3) Покутсько-Буковинcьке Передкарпаття; 4) Поділля; 5) Карпати. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН РОБОТИ № п/п Зміст етапу Термін виконання (рік, квартал) Очікувані результати 1 Особливості та…
Термін виконання роботи: 01.01.2011 – 31.12.2015 р. Мета роботи – Вивчення закономірностей формування та функціонування ландшафтних комплексів регіону. Короткий зміст і очікувані результати. Характеристика ландшафтних комплексів регіонального та топологічного рівня організації. Динаміка ландшафтів за історичний період. Аналіз антропогенного впливу на зміну стану й еволюцію ландшафтів. Дослідження видів природокористування та ступеня антропопресії. 1) Аналіз карстових ландшафтів Карпат і Криму їхньої еволюції та антропогенізації; 2) Дослідження ландшафтів Прут-Дністерського межиріччя: їх еволюції та антропогенізації; 3) Вивчення ландшафтів Покутсько-Буковинського Передкарпаття: їхньої еволюції та антропогенізації; 4) Виявлення еволюції та антропогенізації ландшафтів Покутсько-Буковинських Карпат; 5) Характеристика ландшафтів Верхнього Пруту: їх еволюції та антропогенізації. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН РОБОТИ…
Молоді науковці, аспіранти та студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії впродовж 2017-2021 р. були активними учасниками міжнародних науково-дослідних проєктів, грантів та експедицій, пов’язаних з дослідженнями палеогеографічних, палеонтологічних, геологічних, геоморфологічних, геоархеологічних, карстологічних та комплексних пам’яток. Індивідуальні гранти (стипендії) на наукове стажування в Україні та закордоном З 20 липня по 1 серпня 2017 р. колектив студентів географічного факультету проходили наукове стажування в рамках спільних українсько-польських досліджень за темою «Дослідження викопної фауни і реконструкції змін природного середовища у неогені та плейстоцені Польщі та України» під керівництвом проф. кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Богдана Рідуша: Шавранський Василь, студент 4 курсу, Понич Віта,…
За програмою міжнародної викладацької мобільності Ersamus+ Partner Countries, проф. Богдан Рідуш прочитав серію лекцій для студентів Вроцлавського університету. Лекції прочитані англійською мовою, запитання та відповіді були як англійською, так і польською мовами. Теми лекцій: 1. «Bear caves» and other palaeontological cave sites of Ukraine / «Ведмежі печери» та інші печерні палеонтологічні місцезнаходження України 2. Taphonomy of cave sites: different types of bone accumulation / Тафономія печерних місцезнаходжень: різні типи акумуляції кісток 3. The huge trap-cave Emine-Bair-Khosar: the results of 13-years excavations and further research / Величезна печера-пастка Еміне-Баїр-Хосар: результати 13-річних розкопок та подальших досліджень 4. Open Palaeolithic sites and alluvial…
25 жовтня викладачі кафедри Дарія Холявчук та Сергій Кирилюк з темами «Як уникнути вигорання?» та «Критерії успішної презентації» долучились у якості спікерів до новоствореної Студпарламентом Інформаційної школи «Студмедіалаб». Захід відбувся у Бібліотеці Михайла Івасюка. Спікерами Інформаційної школи також були: – Наталія Нечаєва-Юрійчук з темами «Поліетнічність: можливості чи загрози для регіональної стабільності?» та «Лідерство: суть, шляхи становлення. Особливості молодіжного лідерства»; – Карина Гродецька з темою «Ораторська майстерність. Як не боятися говорити на камеру»; – Ганна Єремія з темою «Тайм менеджмент»; – Вікторія Гатрич з темою «Влада, критика і медіа». Усі теми були актуальними та жваво обговорювалися учасниками заходу.
23-25 вересня 2021р. кафедрою фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проведена міжнародна наукова конференція «Культурний ландшафт як географічний феномен». До організаційного комітету надійшло 52 публікації, які були представлені на обговорення 23 вересня у змішаній формі. Безпосередню участь в конференції взяли представники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту географії НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Вроцлавського університету (Польща). У програмі конференції відбулися три польові екскурсії: урбаністична (по м. Чернівці, 23 вересня),…
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Географічний факультет Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Національний природний парк “Хотинський” Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації Європейська асоціація студентів-географів (Чернівецький відділ) Міжнародна наукова конференція КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ГЕОГРАФІЧНИЙ ФЕНОМЕН м. Чернівці (23-25 вересня 2021 р.) Завантажити сертифікати: Жанни Бучко (ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЛАНДШАФТИ : ТУРИЗМОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) Володимира Воловика (ЕТИМОЛОГІЯ ТЕРМІНУ «КУЛЬТУРА» У КОНТЕКСТІ «КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ») Григорія Денисика (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Леоніда Стефанкова (Антропогенний ландшафт як основа культурного ландшафту) Сергія Кирилюка (Садово-ландшафтний комплекс як культурний ландшафт) Віталія Коржика (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ УРБОГЕОСИСТЕМИ МІСТА ЧЕРНІВЦІ; ПОВЕРХНІ ВИРІВНЮВАННЯ НА БУКОВИНІ. РІЗНОВІКОВІ ЛАНДШАФТИ) Сергія Міхелі (ГЕОГРАФІЧНІ…
Протягом вересня у с. Дорошівці на Дністрі проходить польсько-українська палеолітична археологічна експедиція за міжнародним проектом «Середовище та культура граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї». З польського боку в ній беруть участь науковці з Жешувського університету (керівник проф. Марта Полтович-Бобак». З українського боку беруть участь археологи з Інституту археології НАН України (керівник Лариса Кулаковська) та палеогеографи з кафедри фізичної географії, геоморфології ЧНУ імені Федьковича (керівник Богдан Рідуш). Також у розкопках беруть участь випускники ЧНУ як волонтери. Науковці досліджують рештки стоянки мисливців на північних оленів та мамонтів, яка існувала на берегах Дністра 25-22 тисячі років тому.
У лісі можна побачити кущі шипшини, на кінцях стебел якої дивні атласно-пухнасті зелені, іноді червонуваті, кулясті «бутони», розміру великої троянди. З середини бутона визирають листочки шипшини. Ці незвичайні утворення за старих часів викликали забобонний страх. Та їх походження пояснюється просто. Крихітні перетинчастокрилі комахи горіхотворки проколюють своїм яйцекладом листя і відкладають там яєчка. Відбувається роздратування і ненормальне розростання листової тканини, яка зовні покривається численними відростками, схожими на мох. Утворюються так звані гали-бедегуари або цецидії. Якщо розрізати галл, можна виявити кілька камер. У кожній з них знаходиться біла зігнута личинка горіхотворки. Восени – там лялечка, а на початку літа – вже доросла…
Навчальні семінари і практики є необхідною складовою професійної підготовки студента-географа, які забезпечують надійне закріплення теоретичного матеріалу, освоєння методики польових досліджень і формування практичних навиків спостереження, опису та картографування різноманітних явищ і процесів, а також порівняння, узагальнення і систематику здобутих емпіричних знань. Їхні маршрути охоплюють різноманітні ландшафтні об'єкти, історію та культурне надбання країни. Підготовку студентів до багатоденних експедиційних навчальних практик доречно (перцепційно-когнітивно) розпочинати з одноденних тематичних і загально-географічних польових семінарів у "рідних" теренах. Такі семінари, окрім набуття практичного польового досвіду, дозволяють мобільно апробовувати розділи теоретичного матеріалу, спостерігати сезонну динаміку ландшафту (геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, ґрунтові, геоботанічні і господарські процеси), розуміти його…