Вивчення атмосфери почалося багато століть тому. У Стародавньому Єгипті та Індії, ще в IV ст. до нашої ери, були прилади для вимірювання кількості дощу. Перша в світі книга під назвою «Метеорологія» була написана знаменитим грецьким вченим Арістотелем у III ст. до нашої ери. За 100 років до нашої ери в Афінах була побудована восьмикутна «вежа вітрів». Вісім її граней відповідали восьми вітровим румбам. У V ст. вірменським істориком Мовсесом Хоренаці був написаний науковий трактат про клімат Єгипту і Вірменії, який до нашого часу не втратив своєї значимості. Понад три століття тому були винайдені барометр і термометр.
Нелегким був шлях до освоєння повітряного океану. Чимало сміливців віддали життя за кілька миттєвостей вільного польоту: їх губила і недосконалість літальних апаратів, і жорстокі закони церкви, які не допускали навіть спроб проникнення людини в пізнання природи. Однак, незважаючи на всі переслідування, техніка літальних апаратів продовжувала вдосконалюватися.
Уже наприкінці XVIII ст. у Франції братами Монгольф’є був створений перший аеростат. Переліт через Ла-Манш, здійснений ними в 1785 р. дав волю різним фантазіям по використанню аеростатів як засобу пересування. Захоплення літаючими кулями сприяло і їхньому удосконаленню та застосуванню у наукових цілях. Перші паперові аеростати, наповнені димом від палаючого вологого сіна, поступилися місцем шкіряним, наповненим легкими газами – воднем чи гелієм.
Геохланян Т.Х. Изучение стратосферы. – М.: Знание, 1975. – 64 с.
Перейти до повнотекстової версії
ЗМІСТ
- Що таке стратосфера?
- Періодичні та неперіодичні процеси у стратосфері
- Про стратосферні потепління
- Польоти у стратосфері
