РОЗРОБНИКИ:

Холявчук Дарія Іванівна, доцент, к. геогр. н.;

Добинда Ірина Петрівна, асистент, к. геогр. н.

Завантажити весь документ в одному файлі ТУТ

1. Загальні положення

Курсова робота освітнього рівня «Бакалавр» (далі курсова робота) – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження, яке студент виконує протягом навчання першого рівня вищої освіти. Курсова робота є кваліфікаційним документом, на підставі якого викладачі випускових кафедр: «Фізичної географії, геоморфології та палеогеографії», «Географії України та регіоналістики» й «Економічної географії та екологічного менеджменту» визначають рівень теоретичної підготовки студента та його готовності до наукової роботи.

Курсова робота за напрямом «Географія» повинна виконуватися за тематикою завдань професійної діяльності на матеріалах виробничої практики, опрацьованій літературі, а також на власних дослідженнях. Ця робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань зі спеціальності, а також застосування їх під час вирішення конкретних наукових, вироб- ничих та інших завдань.

Студентові надається право вибрати тему курсової роботи на 3 курсі з тих, які визначені кафедрою, або запропонувати свою тему, обґрунтувавши необхідність її розробки. Обирати тему без погодження з кафедрою не дозволяється.

Мета підготовки курсової роботи – набуття студентом навичок самостійного науково-теоретичного дослідження, аналізу результатів діяльності та вироблення обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення проблеми дослідження.

Основними завданнями курсової роботи є:

1. вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад обраного напрямку дослідження;
2. стеження за досліджуваними процесами і явищами;
3. розробка нових теоретичних і практичних рекомендацій з підвищення ефективності функціонування, покращення стану тощо в межах досліджуваної проблематики;
4. підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора з подальшим її захистом.

Тематика курсових робіт щорічно розробляється (оновлюється) та корегується на засіданні кафедри з урахуванням набутого досвіду, виникнення нових проблемних або нагальних питань і рекомендацій та затверджується кафедрою.

Обов’язковими  складовими курсової роботи є:

1. зміст роботи (структура);
2. вступ;
3. розділи, підрозділи й висновки, загальні висновки;
4. додатки (у разі потреби);
5. список літературних джерел і ресурсів;
6. іменний і предметний покажчики (за потреби).

Обсяг змісту курсової роботи може становити 30-40 сторінок друкованого тексту, без урахування додатків і списку літературних джерел. Також обов’язковим у тексті роботи є наявність схематичного, фото й картографічного матеріалу.

2. Послідовність написання та порядок оформлення курсової роботи

Написання курсової роботи передбачає такі етапи виколнання:

1. вибір теми та обґрунтування її актуальності;
2. визначення об’єкта та предмета, мети й завдання;
3. пошук й аналіз необхідної наукової літератури;
4. складання попереднього плану роботи;
5. виклад основного теоретичного матеріалу із зазначенням методів

та при потребі методики дослідження;

1. виклад результатів особистого дослідження, аналізу досліджуваних процесів і явищ тощо, у відповідних розділах курсової роботи;
2. подання висновків і рекомендацій до кожного розділу та загальні висновки в цілому;
3. оформлення списку використаних джерел та додатків;
4. завершальним етапом виконання курсової роботи є допуск до захисту науковим керівником та її безпосередній захист.

Тема – це частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Тему вибирають, виходячи з мети пошукової роботи. Теми наукових досліджень формують у межах проблем, які досліджуються на кафедрі. Від вибору теми в значній мірі залежить успіх роботи. На її вибір впливають актуальність даної проблематики, відносна наукова новизна, практична значимість та власні наукові інтереси студента.

Вступ курсової роботи обов’язково повинен містити розкриття актуальності вибраної теми, мету та завдання, які поставлені перед студентом для написання даної наукової роботи, об’єкт і предмет дослідження, використовувані методи, короткий огляд структури роботи та її обсяг. Обсяг вступу – до 3 сторінок.

Вибір проблеми дослідження обґрунтовують насамперед її актуальністю, тобто наскільки вибране дослідження сприятиме розвитку географічної науки. Актуальність теми – обґрунтування доцільності проблеми, що вивчається, її теоретичної або практичної значущості.

З’ясовуючи об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, необхідно зважати на те, що між ними й темою курсової роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження – це те, на що спрямована увага дослідника.

Предмет – досліджувані з певною метою властивості об’єкта.

Важливо, що некоректне визначення предмета й об’єкта дослідження вважається грубою помилкою у курсовій роботі, що може стати причиною незадовільної оцінки – надзвичайно важливо знати та розуміти як розрізняти ці два поняття.

Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяють ту його частину, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямовують увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему навчально-наукового дослідження.

Виходячи із теми курсової роботи формулюють мету і завдання. Мета оголошується коротко і точно, висловлюючи те основне, чого прагне досягти студент в кінцевому результаті своєї наукової роботи, тобто її результат. Загальна мета повинна бути чітко визначена студентом. Вона може бути деталізована шляхом виділення кількох важливих завдань.

Мета пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шляхами його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці й вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування, покращення стану тощо.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити низку завдань дослідження, кількість яких не повинна перевищувати 3. Завдання необхідно формулювати чітко і лаконічно. Їхня послідовність визначає порядок викладу основного змісту наукової роботи. Зазвичай, кожне завдання формулюється так –

«Вивчити…», «Розробити..,», «Виявити…», «Встановити…», «Обґрунтувати…» і т. д.

Основна частина роботи містить 3–4 розділи. Не варто писати підзаголовки «Основна частина». Основна частина починається з розділу 1, який має певну назву. Основний розділ може містити кілька параграфів. Нумерація підрозділів оформлюється додаванням до номеру основного розділу номеру підрозділу. Не рекомендується використовувати велику кількість вкладених заголовків. Назви розділів, підрозділів не можуть співпадати між собою, а також не можуть співпадати із назвою курсової роботи.

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки й стисло викладають наукові й практичні результати, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

Загальні висновки мають відображати основні результати роботи і відповідати тим завданням, які зазначені у Вступі. Обсяг висновків 2–3 сторінки.

Бібліографічні описи джерел. Наукове дослідження завершується списком використаних джерел. На початковому етапі роботи над темою виникає необхідність опрацювання доступних літературних джерел та їх розстановка в єдиному алфавітному порядку, дотримуючись конкретних бібліографічних стандартів – ДСТУ 8302:2015 (Додаток Б).

Джерела слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв. В тексті обов’язково вказуються посилання на використані літературні джерела у квадратних дужках, наприклад, [20, ст. 46]. Дані про електронні засоби масової інформації, на які необхідно зробити посилання, так само включаються до списку використаної літератури.

До роботи додається електронна версія курсової роботи.

Обов’язковою вимогою до робіт є написання їх державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання, проте цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою. Список використаної літератури повинен складатись із не менше, ніж 20 джерел. Наукові робота повинна бути надрукована чітко зі збереженням форматування, без помилок і виправлень. Текст роботи може ілюструватись рисунками, схемами, графіками, діаграмами і таблицями, які можуть бути наведені як в основному тексті роботи, так і в додатках, з відповідними посиланнями на них.

Аркуші курсової роботи повинні відповідати формату А4, книжкової орієнтації. Відповідно, сторінки мають мати поля: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – по 20 мм, праве – 10 мм.

Шрифт основного тексту має бути чорного кольору. Рекомендована гарнітура шрифту – Times New Roman, кегль – 14, інтервал між рядками – 1,5. Текст курсової роботи вирівнюють по ширині, заголовки по центру, абзац має становити 1,25 см.

Наукова робота починаються з титульної сторінки, яка включається до загальної нумерації сторінок, але не нумерується. Далі номер сторінки проставляють у правому нижньому кутку аркуша арабськими цифрами. За титульною сторінкою послідовно наводяться Зміст, Вступ, Розділи в порядку подання, Висновки, Список використаних джерел, Додатки.

Всі вони починаються з нової сторінки, а кожен з підрозділів – після закінчення попереднього. Підрозділи в розділах роботи відокремлюють 1 пустим рядком. Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи. Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Зміст, Вступ, Основну частину, Висновки, Літературу та Додатки курсової роботи починають з нової сторінки.

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між ними ставиться крапка. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок підрозділу.

До ілюстрацій, які можуть мати місце у тексті роботи належать рисунки, схеми, графіки, діаграми.

Таблиці, які подаються у тексті підписуються зверху з вирівнюванням по правому кутку. Нумерація таблиць наводиться відповідно до розділу, наприклад «таблиця 2.1.», тобто перша таблиця, яка подається у розділі 2. Після нумерації таблиці на наступному рядку вказується назва таблиці. У випадку, якщо таблиця не поміщається на даному аркуші, далі пишеться «Продовження табл. …».

Рисунки, схеми, графіки і діаграми позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу), далі вказується назва даної ілюстрації.

Додатки оформляють як продовження роботи на прикінцевих її сторінках, зазначаючи їх у порядку посилань у тексті. Кожний додаток починається з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додатки». Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т. д. Один додаток позначається як Додаток А. Додатки до загальної кількості сторінок тексту не враховуються.

Виклад усього матеріалу повинен відповідати вимогам наукового стилю. Сторінки з даними титульного аркушу оформляють відповідно до зразків,

наведених у Додатку А.

Вимоги до формлення презентацій курсових робіт:

1. Кількість і зміст слайдів повинні відповідати змісту курсової роботи й тривалості виступу. Кількість слайдів визначається регламентом виступу, що не перевищує 10 хвилин та 5 хвилин на запитання. Для 10-хвилинного виступу готується не більше 15 слайдів.
2. Інформація на слайдах повинна добре читатися. Уникайте великої кількості тексту, важко оформлених слайдів і занадто дрібного або занадто великого шрифту. Обмежте кількість використовуваних шрифтів, стилів фону, і графічних тем у слайд-шоу. У тезисах мають бути посилання на джерела використаної інформації, зокрема і на світлини і графічний матеріал, якщо це не авторський. Посилання виставляються у круглих дужках із зазначенням автора і року публікації, що потім повинні бути відображені у списку джерел, оформлених відповідно до стандартних вимог.
3. Колірне оформлення презентації. Оптимальне для електронної презентації – світле тло слайдів і темний колір тексту. Проте не рекомендується використовувати для оформлення тексту і тлу подібні кольори. Рекомендовано використовувати одну колірну схему для всієї презентації.
4. Розмір і тип шрифту. Розмір шрифту, прийнятний для читання на екрані, автоматично задається шаблоном презентацій, тому варто розміщувати на слайді такий обсяг тексту, який би не призводив до автоматичного зменшення розміру шрифту. Рекомендується 18, 24 та 32 розміри шрифту. На екрані краще сприймаються шрифти без зарубок (такі як, наприклад, Tahoma, Verdana, Arial). Уникайте використання або виключіть червоні кольори шрифту взагалі та WordArt. Не використовуйте для шрифту ефекти тіні.
5. Обсяг і структурування інформації на слайді. Текст презентації не повинен бути конспектом для доповідача. Для кирилиці рекомендують оптимальне число рядків на слайді: від 5 до 9. Пункти переліків повинні бути сформульовані короткими фразами; максимум – два рядки на фразу, оптимально – один рядок. Списки на слайдах не повинні включати більше 5-7 елементів. Якщо елементів списку все-таки більше, їх краще розташувати у два стовпчики.
6. У таблицях не повинно бути більше 4 рядків і 4 стовпців. Гістограми не повинні включати більше 4 категорій, а організаційні діаграми – більше 5 елементів. Всі слайди повинні бути пронумеровані, це полегшує пошук необхідного слайду в презентації.

3. Процедура захисту та оцінювання курсової роботи

Процедура захисту включає:

1. доповідь студента щодо змісту роботи;
2. його відповіді на запитання викладачів кафедри та інших осіб, присутніх на захисті;
3. оголошення висновку наукового керівника; Рекомендується заздалегідь підготувати тези виступу (5–8 хв.).

У доповіді формулюється актуальність теми, мета і завдання роботи, визначаються об’єкт дослідження, розкривається теоретичне та практичне значення результатів роботи, стисло подається зміст розділів курсової роботи. Особлива увага приділяється підсумковим результатам роботи. Закінчується доповідь заключною частиною, яка будується за текстом висновку. Доповідь має бути проілюстрована демонстраційним матеріалом, який може включати комп’ютерну презентацію, виконану за допомогою програми підготовки презе нтацій РOWER POINT.

Вкрай важливо, щоб виступ був науковим, тобто добре аргументованим, зрозумілим, граматично точним, переконливим. Під час підготовки письмового тексту виступу варто скористатися такими порадами:

1. залишити великі поля для можливих стислих доповнень;
2. усі багатозначні числа записати лише словами;
3. підкреслити слова, на яких робиться логічний наголос;
4. звести до мінімуму вживання займенників;
5. ужити переважно прості слова й прості стверджувальні речення.

Виступ у цілому повинен продемонструвати високий рівень теоретичної підготовки студента, його ерудованість та вміння доступно викласти основні результати проведеного дослідження.

Оскільки захист курсової відбувається на відкритому засіданні кафедри та має характер наукової дискусії, що проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості й дотримання наукової етики, мовлення студента має бути зрозумілим і виразним.

Доповідач зобов’язаний дати відповіді на всі задані йому запитання. Перед тим, як відповісти на питання, необхідно уважно його вислухати і відповідаючи на запитання, торкатися лише суті справи.

Результати захисту курсової роботи визначаються кінцевою оцінкою, яку виставляють на закритому засіданні кафедри.

У процесі визначення оцінки враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме:

1. актуальність обраної теми;
2. чіткість формулювання мети і завдання дослідження;
3. структура і логіка побудови плану роботи, відповідність логічної побудови роботи поставленим завданням;
4. якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми;
5. якість критичного огляду літературних джерел;
6. ступінь самостійності проведеного дослідження;
7. якість оформлення курсової роботи;
8. уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження та здатність аргументовано захищати свої пропозиції;
9. загальний рівень підготовки студента;
10. наявність і якість демонстраційного матеріалу для захисту роботи;
11. повнота і ґрунтовність відповідей на запитання.

Завідувач кафедри оголошує оцінку на відкритому засіданні

Коли захист роботи визнають незадовільним, на засіданні кафедри з’ясовують, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену кафедрою.

Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурс студентських робіт, а також до друку у наукових виданнях.

Захищені курсові роботи зберігаються рік на кафедрі (на паперових носіях та в електронній версії) протягом 5 років.

4. Керування написанням курсової роботи. Обов’язки наукового керівника курсової роботи:

1. надавати допомогу у виборі теми, а за потреби – у виборі об’єкта дослідження, розробленні плану (змісту) роботи;
2. відборі літератури, виборі методів дослідження тощо;
3. аналізувати зміст роботи;
4. визначати поетапні терміни виконання роботи;
5. контролювати виконання роботи;
6. доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи.

Перед захистом науковий керівник робить висновок (відгук) наукового керівника курсової роботи, де зазначається:

1. актуальність теми;
2. ступінь самостійності у виконанні курсової роботи;
3. уміння використовувати джерела інформації, зокрема наукову літературу;
4. ступінь володіння методами дослідження;
5. повнота і якість розроблення теми, завершеність роботи;
6. логічність, послідовність, аргументованість, літературна грамотність викладення матеріалу;
7. висновок про те, якою мірою робота відповідає вимогам, що висуваються до такого типу робіт;
8. характеристика діяльності випускника під час виконання курсової роботи.

Висновок (відгук) підписує науковий керівник, зазначивши свої ініціали, прізвище, посаду, науковий ступінь, вчене звання, почесні звання, дату, а допуск студента до захисту курсової роботи підтверджується підписом завідувача кафедри.

Загальними підставами для недопущення студента до захисту курсової роботи є:

1. систематичне відхилення від календарного графіка виконання курсових робіт;
2. невідповідність роботи вимогам, встановленим цими методичними рекомендаціями;
3. відсутність у роботі самостійного дослідження студента;
4. наявність плагіату.

Готові студентські наукові роботи, обов’язково проходять перевірку на плагіат для виявлення збігів, ідентичності та схожості з уже виданими працями. Для курсових робіт текст вважається оригінальним та не потребує жодних дій щодо запобігання неправомірним запозиченням із 80% оригінальності.

Від 55 до 80% є задовільним показником оригінальності тексту. При цьому наявні окремі ознаки академічного плагіату, тому варто пересвідчитися чи розставлені у тексті посилання на першоджерела. Питання про направлення роботи на доопрацювання вирішується на засіданні кафедри.

Низький рівень оригінальності тексту (від 35 до 55%) мають ті праці, де наявні ознаки плагіату, але за умови доопрацювання з обов’язковою наступною перевіркою курсова робота може бути допущена до захисту.

При наявності істотних ознак плагіату матеріал до розгляду не приймається коли показник оригінальності тексту складає менше 35%. Такий рівень оригінальності твору є неприйнятний.

5. Критерії оцінювання

Обговорення результатів захисту здійснюється колегіально. Після проведення публічного захисту викладачі кафедри колективно обговорюють результати та спільно приймають рішення про оцінку курсової роботи шляхом виведення пересічного значення оцінок. При цьому враховуються особливі думки членів кафедри з того чи іншого питання.

З поміж критеріїв, які формують підсумкову оцінку визначено наступні: актуальність теми дослідження, якість одержаних результатів, глибина, повнота, логічність розкриття всіх питань обраної теми, наукова інтерпретація отриманих результатів, компетентність доповідача, уміння логічно викладати думку, рівень оригінальності тощо. Вичерпність відповідей, грамотність, етикет та культура спілкування, ефективність використання наочності і технічних засобів, наявність публікацій (фахових та матеріалах студентських конференції). Оцінювання результатів захисту курсових робіт здійснюється за попередньо прийнятими критеріями оцінюваннями у порядку, передбаченому прийнятою в університеті системою контролю знань (за національною (4-бальною) шкалою і 100-бальною університетською та шкалою ЄКТС). При визначенні остаточної оцінки курсової роботи береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студентів.

На «ВІДМІННО» оцінюються взірцево оформлені роботи (згідно «Методичних рекомендацій щодо виконання курсових робіт»), у яких повністю висвітлена актуальність тематики обраної теми, зміст відповідає темі дослідження, робота логічна і структурована, правильно визначено об’єкт, предмет, мету і теоретико-методологічну базу дослідження. В роботі присутні теоретична та методологічна, експериментальна і методична (прикладна) складові, наукова новизна та оригінальність дослідження на факультетському рівні, застосовано моделювання (структурно-графічне, математико-статистичне, математико-аналітичне, геоінформаційне та ін.). Оформлення роботи та джерел використаної літератури граматично, синтаксично та орфографічно правильне та витримано відповідно до стандартів, наведених у Додатку Б. Робота ілюстрована самостійно побудованими графіками, діаграмами, статистичними таблицями, фотографіями, наявні власні картографічні моделі. Виклад доповіді на захисті логічний, повний та зрозумілий, застосовані аудіо візуальні і мультимедійні засоби, відповіді на запитання за матеріалами роботи та на зауваження правильні, вичерпні й аргументовані, ведення наукової полеміки коректне, наявні апробації результатів дослідження на конференціях (за наявності).

На «ДОБРЕ» оцінюються відповідно оформлені роботи, в яких, загалом, розкриті всі питання за результатами власних досліджень, присутня новизна дослідження, актуальність, однак виявлені граматичні та орфографічні помилки. В роботі присутня теоретична і методологічна складові, застосовано моделювання. За результатами фактичних даних, висновки та рекомендації є недостатньо аргументовані. Ілюстративний матеріал містить незначні неточності та недоліки. Доповідь викладена логічно та зрозуміло, застосовані аудіо візуальні та мультимедійні засоби. Деякі з відповідей на запитання та зауваження не є переконливими.

Оцінкою «ЗАДОВІЛЬНО» оцінюються ті роботи, тема в яких загалом висвітлена, є змістовна осмисленість, але не всі її завдання розкриті, тому висновки не аргументовані, а також не в повній мірі використані літературні джерела і відсутні результати власних досліджень. Оформлення картографічного, графічного і табличного матеріалів здійснено на низькому виконавчому рівні зі значними помилками. Доповідь зрозуміла, але неповна, відсутні апробації результатів дослідження на конференціях, відсутнє вміння ведення наукової полеміки. Відповіді на запитання та зауваження рецензентів є невичерпними, відсутня участь у дискусії.

Оцінкою «НЕЗАДОВІЛЬНО» оцінюються роботи, в яких не розкриті її мета і завдання, наявні помилкові положення і велика кількість технічних огріхів. Висновки не відповідають задекларованим завданням. Використана незначна кількість літературних джерел. Не задіяні мультимедійні пристрої, картографічна забезпеченість містить значні огріхи або ж взагалі відсутня. Відповіді на запитання та зауваження відсутні або вони є некомпетентними та науково некоректними.