Геренчук, К. (Ред.). (1979). Природа Тернопільської області. Львів : Вища школа, 167.
Тернопільська область займає західну частину Подільської височини, яку часто називають плато, оскільки вона відзначається рівнинністю поверхні та значними абсолютними висотами. Середня висота області 326 м, максимальна 443 м (біля м. Бережани), а мінімальна, при впаданні Збруча у Дністер, – 116 м. Таким чином, амплітуди абсолютних висот у області перевищують 300 м. У цілому ж поверхня Тернопільської області має суцільний нахил з півночі на південь, від так званих Кременецьких гір до Дністра, і цьому нахилу підпорядковується переважна більшість річок області – усі ліві притоки Дністра. Тільки верхів’я трьох річок (Стиру, Горині та Вілії) течуть на північ до Прип’яті.
У колективній монографії узагальнені матеріали по геології, рельєфу, корисних копалинах, кліматі, поверхневих і підземних водах, рослинності, тваринному світі, ландшафтах області. Розглянуті також питання охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
Призначена для широкого кола спеціалістів – співробітників проектних організацій, учителів, викладачів природничих наук, студентів університетів, педагогічних і сільськогосподарських інститутів, краєзнавців, всіх, хто замається питаннями охорони природи.
ЗМІСТ
- Передмова
- Загальний огляд
- Геологічна будова та корисні копалини
- Четвертинні відклади
- Підземні води
- Геоморфологія
- Клімат
- Поверхневі води
- Рослинність
- Ґрунти
- Фауна хребетних
- Природні комплекси і ландшафтні райони
- Охорона природи
- Література
ПДФ-версія книги: