Месопотамія

Слово «Месопотамія» означає Межиріччя. Ця рівнина середньої та нижньої течії річок Тигру і Євфрату майже цілком лежить в межах Іраку, на південному сході заходить до Ірану, на північному заході – в Сирію.

Продовженням рівнини є Перська затока з її незмінним південно-західним узбережжям, до якого виходить Саудівська Аравія і ряд невеликих арабських держав.

Історія

Месопотамія була домом для деяких з найдавніших великих стародавніх цивілізацій, включаючи шумерів, аккадців, персів, вавилонян та ассірійців.

У Месопотамії були одні з найдавніших держав світу з високорозвиненою соціальною складністю.

Більшість текстів, можна вважати науковими. Формально ці тексти використовувались як довідники для практичної діяльності.

В елементарних школах викладали соціально актуальні системи знань – граматику, математику, геометрію, право, літературу, музику, спів та ін. Збереглись також списки медичних, зоологічних, ботанічних, географічних, геологічних термінів.

Жителі Месопотамії розробили багато технологій, серед них металообробка, виготовлення скла, текстильне ткацтво, контроль їжі, зберігання та зрошення води.

Вони також були одними з перших людей бронзового віку в світі.

Спочатку вони використовували мідь, бронзу і золото, а пізніше використовували залізо.

Палаци були прикрашені сотнями кілограмів цих дуже дорогих металів.

Крім того, мідь, бронза та залізо використовувалися для обладунків, а також для різної зброї, такої як мечі, кинджали, списи та булави.

Геологічна будова

Геологічна будова і історичні дані говорять про те, що ще на початку антропогену берегова лінія Перської затоки перебувала значно північніше, ніж в даний час, приблизно в тому місці, де зараз зливаються Тигр і Євфрат, утворюючи загальне русло під назвою Шатт-ель-Араб. Але останні дані вказують також і на те, що підняття, що призвело до відступу берегової лінії на південь, вже в історичний час змінилося частковим опусканням, в результаті якого виявилися затопленими стародавні іригаційні споруди в нижній частині течії Шатт-ель-Араба.

Сучасна берегова смуга Месопотамії дуже молода і несе сліди недавніх рухів. Дельтову рівнину Шатт-ель-Араба перетинає безліч рукавів, які закінчуються естуаріями різної величини, що утворилися під час недавніх опускань суші. Прибережна низовина пересічена в різних місцях загороджувальними дамбами уздовж зрошувальних каналів.

Рельєф

У рельєфі виділяються два рівня, відокремлені один від одного ясно вираженими ступенями. Північно-східна частина Месопотамії, прилегла до Вірменського нагір’я і Сирійській пустелі, – плато Джезіре, плоска, місцями горбиста, розчленована річками рівнина з висотами 200-400 м. На південний схід вона змінюється плоскою алювіальною низовиною, що не перевищує 100 м над рівнем моря, яка закінчується у Перської затоки величезною, безперервно зростаючої дельтою.

Корисні копалини

Месопотамія володіє величезними запасами нафти і природного газу. Нафта залягає в потужних товщах морських мезозойських і палеогенових відкладень, що заповнюють прогин і зім’ятих в пологі куполовидні складки. Головні райони нафтовидобутку знаходяться у Верхній Месопотамії у міст Мосул і Кіркук, в Нижньої Месопотамії у міста Басра в межах Іраку і в тій частині низовини, яка належить Ірану (Хузестан). Нафтоносним є також шельф Перської затоки.

Клімат

Влітку над Месопотамією панує тропічне повітря, яке приносять північно-західні вітри зі східної периферії Азорського максимуму. Взимку Верхня Месопотамія одна із районів, куди проникають циклони з Атлантичного океану. У Південну Месопотамію циклонічна діяльність поширюється рідко, і майже весь рік заповнена континентальним тропічним повітрям. У зв’язку з цим у північній частині Месопотамії буває добре виражений, хоч і нетривалий, дощовий період, а решту року стоїть суха погода. Річна кількість опадів перевищує 300 мм, але в височинах сягає 500—700 мм. У напрямку півдні річні суми опадів знижуються до 200, 100 і навіть менше 100 мм окремих районах; чітко виражений дощовий період відсутня; дощі випадають рідко, але переважно в зимовий час.

Для всієї Месопотамії характерний континентальний перебіг температури, що виражається у значних річних та різких добових амплітудах. Літо дуже спекотне із середньою липневою температурою понад +30°С та максимумами до +45, +55°С. Середня температура найбільш прохолодних місяців змінюється з півночі на південь приблизно від +7 до +10°С, при цьому взимку по всій Месопотамії бувають різкі зниження температури, пов’язані з проникненням антициклонів із півночі. На височинах бувають морози до -10, -15 ° С і випадає сніг, який іноді досить довго не тане. У південних районах температура не знижується нижче -5 ° С, сніг представляє велику рідкість і ніколи не лежить довго.

Грунти, рослинний і тваринний світ

На більшій частині території Месопотамії переважають пустельні і напівпустельні грунти і рослинність. Дерева зустрічаються тільки уздовж річок, де на алювіальних грунтах заплав є зарості з евфратської тополі, верб і тамарисків з домішкою очеретів та інших представників сімейства злакових. На самому півдні з’являється фінікова пальма як в дикому стані, так і в культурному. Фініки – це основа харчування арабського населення південних районів Месопотамії, а гаї пальм – характерна риса ландшафтів цих місць.

Ті райони Нижньої Месопотамії, які не мають природного чи штучного зрошення, зайняті кам’янистими та піщаними пустелями зі мізерною чагарниковою та трав’янистою рослинністю на сіроземних та солончакових ґрунтах.

Для Верхньої Месопотамії, що отримує більшу кількість опадів, характерна напівпустеля. Навесні там пишно розцвітають ефемери, а решту пори року в ландшафті панують сухі трави та колючі чагарники. На схилах височин зустрічаються окремі деревця і чагарники: дуби, фісташки та ін. Переважають зернові. На сухих водороздільних просторах розвинене напівкочове скотарство.

Затоплені  зарості вздовж річок вражають великою кількістю водоплавного птаха. Там же живуть кабани. На відкритих пустельних просторах багато гризунів, плазунів, членистоногих. З великих ссавців відомі газель, дикий осел, шакал, гієна, каракал.

Використана література

1. Mesopotamia. ScienceDaily Перейти до джерела
2. Гаврюшенко О.А., Шейко В.М., Кравченко О.В. Історія світової культури : навч. посіб. Київ : Кондор, 2006. 408 с. Перейти до джерела
3. Власова Т.В. Физическая география материков (с прилегающими частями океанов): В 2 ч. Ч. 1. Евразия, Северная Америка: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. №2107 «География». — 4-е изд., перераб. — М.: Просвещение, 1986. 417 с. Перейти до джерела
4. Mesopotamia: Civilization Begins. FEATURED EXHIBITION Перейти до джерела