25 червня 2021 року в приміщенні центрального корпусу Чернівецького національного університету відбувся тематичний лекторій 15х4 Chernivtsi (це чотири науково-популярні лекції тривалістю п’ятнадцять хвилин кожна) з космічною тематикою, в якому прийняли участь викладачі кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії: Дарія Холявчук з темою «Цикли Міланковича» та Сергій Кирилюк з темою «Марсографія». Також з доповідями про місію Апполон виступили Степан Мельничук та наукову фантастику – Станіслав Романюк.

Дарія Холявчук у своїй лекцій про «Цикли Міланковича» розповіла, що вони названі на честь сербського геофізика та астронома Мілутіна Міланковича і є періодичними змінами орбіти Землі, які пояснюють, зокрема, льодовикові періоди.

Також елементами циклу є – ексцентриситет – відхилення орбіти Землі від колової. Земна орбіта має еліптичну форму, але ця форма не стала і змінюється із періодом приблизно 93 тисячі років; прецесія – це процес повороту земної осі, який повторюється приблизно кожні 26 000 років, в результаті чого відбувається зміна кількості сонячного випромінювання, що потрапляє на планету у північній та південній півкулях впродовж року і нутація – процес зміни кута між віссю власного обертання та віссю, довкола якої відбувається обертання. Максимальне відхилення осі Землі становить 24,5°, а мінімальне – 22,1°. Період зміни кута триває приблизно 41 тисячу років.

Сергій Кирилюк у лекції «Марсографія» розповів про свої власні дослідження поверхні Марса і методики її моделювання.

У вступній частині йшлося про геологічну історію планети Марс у розрізі геологічних періодів – Донойського, Нойського, Гесперійського та Амазонського з акцентом на глобальних змінах природи планети впродовж них.

Продемонстрована еволюція щитових вулканів Марса на прикладі вулкана Аскрійська з демонстрацією головних етапів: етапом гарячої точки, етапом нашарування, етапом лавових потоків і морфоскульптурним етапом.

Розглянуто елементи марсіанських долин на прикладі одної з долин регіону Cydonia: палеорусла, морфологічні елементи палеодолин – заплави, тераси тощо, масштабні зсуви на схилах долини, пов’язані, ймовірно, з сучасною підповерхневою активністю, верхні шари кріолітосфери насичені кригою Н₂О, кратеровані поверхні, оточуючі долини, з локальними нагромадженнями еолових відкладів у вигляді осередків дюн та невеликих барханів., а також сценарій їхнього формування, який полягає у вторгненні у верхні шари кріолітосфери магматичних тіл. Вони призводять до швидкого плавлення криги, накопиченої в ній та вивільненню великих обсягів води, які протягом порівняно незначного часу формують поверхневі лінійні форми.

Обґрунтовано значення вивчення марсіанських дюн у світлі розуміння глобальної циркуляції атмосфери Марса.

Захід відвідали понад 60 поціновувачів науки. Усі теми викликали зацікавлення та жваве обговорення. Серед відвідувачів розігрувалися призи за найкращі запитання.

У такий спосіб викладачі кафедри долучилися до неформальної освіти та популяризації природничої науки серед молоді.