Книга професора Кельнського університету М. Шварцбаха «Великі пам’ятники природи» за своїм змістом різко відрізняється від звичайних описів природних пам’яток переважно одного будь-якого природного району чи країни. Автор зібрав великий матеріал про пам’ятки природи, розкиданих по всій земній кулі, згрупувавши їх в свого роду «тематичних» розділах. Дійсно, кожен читач знайде в книзі цікаві для себе відомості про річкові долини, печери, льодовики, водоспади, дрейф континентів, землетруси, озера, сучасну флору, про дивовижні копалини, навіть про клімат і його зміни протягом історії нашої планети.

Автор книги – геолог, тому природно, що більшість обраних ним природних об’єктів представляють перш за все геологічний інтерес, проте ним описані також пам’ятники природи, які привернуть увагу і географа. Прочитати ж про них, познайомитися з процесами, що викликали їх утворення і розвиток, з іменами великих вчених, які їх досліджували, буде цікаво всім поціновувачам природи, будь то школяр, студент або вчений.

Звичайно, можна сперечатися про сам «підбор» пам’ятників природи, описаних в книзі, але автор справедливо зауважив у передмові, що складання такого «списку» завжди буде суб’єктивним. Все ж основним принципом, яким він керувався при відборі матеріалу, був, мабуть, принцип особистого знайомства з об’єктом. Всі описані в книзі пам’ятки М. Шварцбах бачив і вивчав сам.

Червоною ниткою по всім загалом не пов’язаних між собою розділах проходить пристрасний заклик автора: «Бережіть природу, зберігайте унікальні пам’ятки природи, не порушуйте створеної природою гармонії ландшафту!»

Шварцбах М. Великие памятники природы. – М.: Мир, 1973. – 332 с.

Перейти до повнотекстової версії

ЗМІСТ

  1. Від редакції
  2. З передмови автора до німецького видання
  3. Тши-Турне у горах Крконоше (Сілезія)
  4. Башта диявола (Вайомінг)
  5. Цукрова голова у Ріо-де-Жанейро (Бразилія)
  6. Ейєрс Рок (центральна Австралія)
  7. Великий каньйон Колорадо (Аризона)
  8. Йосемітська долина (Каліфорнія)
  9. Ніагарський водоспад (США – Канада)
  10. Водоспади Ігуасу (Бразилія – Аргентина)
  11. Водоспади Вікторія (Південна Родезія – Замбія)
  12. Рейнський водоспад у Шафхаузена (Швейцарія)
  13. Постойнська Яма (Словенський Карст)
  14. Блакитний грот на острові Капрі (Італія)
  15. Мертве море (Ізраїль – Йорданія)
  16. Плітвіцькі озера (Хорватський карст)
  17. Еверглейдс (Флорида)
  18. Льодовик Фокс (Нова Зеландія)
  19. Нойтгедахт (Південна Африка)
  20. Острів Герон (Великий Бар’єрний риф, Квінсленд)
  21. Доломітові Альпи (Південні Альпи)
  22. Мис Доброї Надії (Південна Африка)
  23. Гори Мітен біля Фірвальдштетського озера (Швейцарія)
  24. Три центри землетрусів на східному узбережжі Тихого океану
  25. Везувій та Флегрейські поля (Італія)
  26. Кілауеа (острів Гаваї)
  27. Кратер Лакі (Ісландія)
  28. Вулкан Тейде (Канарські острови)
  29. Згаслі вулкани Європи
  30. Великий гейзер (Ісландія)
  31. Йєллоустонський національний парк (США)
  32. Роторуа (Нова Зеландія)
  33. Аризонський метеоритний кратер
  34. «Біг-Хоул» у Кімберлі (Південно-Африканська Республіка)
  35. Перевал Бергесс (Британська Колумбія)
  36. Зольнхофен (Франконський Альб)
  37. Гейзельталь у Галле (річка Зале, Німеччина)
  38. Американський музей природної історії (Нью-Йорк, США)
  39. Іст-Лондонський музей з першою знахідкою латимерії (Південна Африка)
  40. Березовський мамонт у ленінградському зоологічному музеї Академії наук СРСР