Вулкан Іджен – вулкан, що діє, в Індонезії. Інша назва синонімічна назві місцевого сірчистого озера Кавах Іджен або просто Кавах.
Розташований у густонаселеній місцевості у Східній Яві, є межею 2 округів: Бондовосо та Баньуванги. Найближчий великий населений пункт знаходиться на південний схід від вулкана Баньуванги. На околицях самого вулкана проживає близько 12 000 людей. Цей вулкан є комплексом, що складається з більш ніж десятка вулканічних об’єктів: стратовулканів, вулканічних конусів, кратерів, розташованих у радіусі 20 км навколо кальдери. У кальдері розташоване сірчисте озеро Кавах Іджен, вода в озері має бірюзовий відтінок. Глибина кальдери становить 200 метрів, ширина – 1 км. Береги озера є природним великим родовищем сірки.
У період із 1922 по 1996 року обсяг озера зменшився з 0,044 до 0,0036 км³.
Найвищою точкою вулканічного комплексу є стратовулкан Мерапі, що досягає висоти 2803 метри, розташований на південно-східному схилі кальдери. Найбільша кількість вулканічних споруд розташована на південній стороні кальдери. На північному краю кальдери об’єкти утворюють дугоподібний хребет. Зона субдукції становить понад 25 км. Спочатку в епоху плейстоцену сформувалася кальдера, згодом навколо неї виник стратовулкан Мерапі та інші вулканічні конуси. Складається переважно з базальтів, базальтових андезитів, андезитів, пікробазальтів, меншою мірою дацитів. Найбільшу активність проявляють стратовулкан Раунг, що випускає шлейфи пари, та озеро Кавах.На озері має місце фумарольная активність. Воно є сульфатно-хлоридним за складом та має високу кислотність. Кавах має низький рівень ph, що не перевищує значення 0,2. Температура прилеглих гідротермальних джерел та самого озера становить 170-245 °C (температура кипіння суміші сірчистої та соляної кислоти). Температура лежить на поверхні становить 50-60°С. У сучасний період вулкан значно вивергався більше десятка разів, максимальна шкала вулканічної активності становила значення 2. Вулканічні виверження мали різний характер фреатомагматичних, фреатичних, стромболіанських та плініанських типів вивержень, які виявляли себе з понад 22 окремих вулканічних розломів. Найчастіше виявлявся фреатичний тип виверження. Вулкан є небезпекою сходом лахарів, пірокластичних потоків, лавових потоків. Останнє значне виверження відбувалося період із 4 по 25 листопада 1936 року. Тоді епіцентр виверження знаходився безпосередньо у самій кальдері. Активність була досить висока, тому що водні потоки вийшли з берегів із західного боку кальдери. Найбільш катастрофічною була вулканічна активність, що сталася в 1817 році і тривало 33 дні. Тоді води озера Кавах вийшли з берегів через обвал схилів головної кальдери і затопили довколишні села і поля сходом селів. Постраждали 3 села, понад 90 будинків зруйновано, були жертви серед населення. Остання активність виявлялася з 29 липня до 15 серпня 2002 року. Тоді було чутно незначний вибух і викид потоків розжареного попелу на невелику відстань.
Походження назви вулкана невідоме. Місцеві жителі використовували однакові топоніми для озера та гори, в якій воно розташувалося.
Перший стратовулкан на острові Ява з’явився ще в період плейстоцену, який розпочався 2,588 млн. років тому і завершився 11,7 тис. років тому. Саме тоді на основі базальтових, андезитових та інших видів гірських порід утворився гірський ланцюг, який поступово набув сучасних обрисів і свого нинішнього геополітичного, природного, економічного та туристичного значення.
За час існування вчені фіксували різний характер вивержень вулкана Іджен, кожне з яких є величним і унікальним у своєму роді. Найбільш катастрофічним виявилося виверження 1817 року, яке тривало понад 33 днів і стало причиною виходу озерної рідини з берегів та затоплення довколишніх селищ. Тоді ж ситуація загострилася сходом селів, які зруйнували понад 90 будинків та забрали життя багатьох місцевих мешканців. Активності такої сили ніколи більше не було зафіксовано.
Всередині вулкана знаходиться сірчане озеро, з якого місцеві жителі регулярно добувають сірку вручну, без засобів захисту. Місце це досить небезпечне для здоров’я, оскільки воно виділяє шкідливі для дихальних шляхів парові викиди, тому перебувати тут довго без протигазу досить складно.
Розпечений високою температурою, газ виробляє електричні спалахи синього кольору, що іноді досягають до 5 метрів у висоту. Деякі частинки палаючого газу конденсуються в рідку сірку, що створює таємничу синю палаючу рідину.
Список використаних джерел:
