Водоспад Вікторія розташований на річці Замбезі, що протікає в Південній Африці. Його по праву вважають одним з найкрасивіших. Достатньо лише уявити собі таке видовище, коли мільйони літрів бурливої води зі страшною силою падають у вузьку ущелину, утворюючи високу хмару, яку видно навіть на відстані 20 кілометрів. Це явище місцеві жителі назвали «Моси оа Тунья», в перекладі на українську мову воно означає «дим що гримить».
Шотландський місіонер Девід Лівінгстон, вважається першим європейцем, який побачив водоспад і зумів докладно його описати. У листопаді 1855 року пливучи на маленькому човнику вниз по бурхливій течії річки Замбезі, він побачив острів, що розташований біля самої окрайки водоспаду. Підібравшись до нього, він обімлів від тієї неймовірної краси, яка відкрилася перед ним.
Деякий час по тому, він сказав про те, що це було найпрекрасніше видовище, побачене ним в Африці. А трішки пізніше цей знайдений шматочок суші назвали островом Лівінгстона. Дослідник дав назву водоспаду в честь своєї дочки — Вікторії, хоча всі думали що він назвав його на честь королеви Вікторії.
Водопад утворився в місці, де Замбезі різко падає у вузьке (приблизно 120 метрів шириною) міжгір’я, вирізане водою в розломі земної кори. Багаточисельні острівці на гребені ділять водопад, формуючи протоки. З часом водопад відступав вгору за течією, прогризаючи собі все нові і нові міжгір’я. Ці міжгір’я тепер утворюють зигзагоподібне русло річки з прямовисними стінами.
Замбезі-річка, що займає четверту позицію за своєю величиною. Простягнувшись на 1200 кілометрів, ця могутня ріка спокійним перебігом спрямовує свої води по розлогих рівнинах Центральної Африки, як раптом вона обривається у вузьку і досить глибоку ущелину на кордоні країн Зімбабве і Замбії.
В ущелину води зривають з величезної висоти — 128 метрів, а обсяг води становить до 700 000 кубометрів за хвилину. Опісля потужний водяний потік з неймовірним шумом пробиває свій шлях повз круті ущелини гірської породи. У дощовий сезон, за секунду через водоспад стікає до 9100 кубічних метрів води.
Водоспад Вікторія майже в 2 рази вище Ніагарського водоспаду.
Падаюча вода водоспаду утворює бризки і туман, які можуть підніматися на висоту 400 метрів і вище. Туман видно на відстані до 50 кілометрів.
Водоспад Вікторія практично не відвідували, поки в 1905 році не була проведена залізниця.
При настанні сезону дощів водоспад дуже важко розглянути через густий туман, який насичує повітря настільки, що іноді він перетворюється в дрібні дощові краплі. І тому навіть в саму спеку можна абсолютно несподівано промокнути.
У водопадів Вікторія спостерігається рідке явище природи – місячні веселки. Адже веселка виникає в результаті заломлення і розкладання на складові частини спектру світлових променів не лише сонця, але і місяця. Нічні веселки над Вікторією особливо розкішні в повний місяць, двічі в рік, коли Замбезі буває найбільш повноводним.
Водоспади — це надзвичайно цікаве явище. На думку геологів — це найруйнівніші сили природи, тому що вода здатна розмивати та руйнувати навіть найтвердішу породу, створюючи ущелини й каньйони.
