Зекцер, И.С. (1986). Сколько воды под Землей? Москва : Знание, 48. Підземні води є одним з головних джерел питної води для потреб водозабезпечення населення. У брошурі розповідається про те, як вивчають запаси цієї корисної копалини, характеризується використання підземних вод в народному господарстві. Описані основні особливості формування підземного стоку в різних умовах, зв’язок підземних вод з іншими компонентами навколишнього середовища. Обговорюється перспектива практичного використання та охорони підземних вод. Брошура розрахована на слухачів і викладачів університетів, а також спеціалістів і читачів, які цікавляться цією проблемою ЗМІСТ Проблеми прісної води Найдорогоцінніша корисна копалина Підземні води на службі народного господарства Роль підземних вод у загальному кругооберті води, водному балансі і загальних водних ресурсах Підземні води і навколишнє середовище Ресурси і використання підземних вод в перспективі Література ПДФ-версія книги:

23 грудня 2022 року о 9.00 на засіданні екзаменаційної комісії Чернівецького національного університету відбувся публічний захист магістерських робіт здобувачів рівня вищої освіти «магістр» спеціальності 014.07 – Середня освіта (Географія) 2020–2022 н.р. Голова ЕК Н.К. Куриш Тематика магістерських робіт відповідає вимогам сьогодення і спрямована на практичну реалізацію в системі загальної середньої освіти. В роботах чітко визначений понятійний апарат, достатньо глибоко розкрито теоретичний аспект дослідження, а їх практична значущість визначається представленими методиками проведення занять за розробленими методиками, значною кількістю дидактичного матеріалу, різноманітністю натуральних об’єктів, виконаних на належному науково-педагогічному рівні, що можуть бути успішно використані в навчальному процесі під час проведення теоретичних і практичних занять в Закладах Загальної Середньої Освіти. Склад екзаменаційної комісії: Куриш Наталя Костянтинівна – к.пед.н., заступник директора по науково-навчальній роботі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області – голова ЕК. З презентаціями та магістерськими роботами можна ознайомитися нижче: Члени комісії: Чубрей Олександра Степанівна – д-р.пед.н., професорка кафедри економічної географії та екологічного менеджменту; Рідуш Богдан Тарасович – д-р.геогр.н., професор, завідувач кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії; Костащук Володимир Іванович – к.геогр.н., доцент кафедри географії України та регіоналістики; Самашко Алла Федорівна – зав.…

Кирилюк, С.М., Холявчук, Д.І. (2022). Фізико-географічна номенклатура Африки (берегова лінія) : навчальний посібник. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 228. У навчальному посібнику розглядаються питання фізико-географічної номенклатури Африки в розрізі берегової лінії (моря, затоки, протоки, півострови, острови й архіпелаги). Описано їхню історію та природу – тектоніку, геологію, клімат, органічний світ (ґрунти, рослинність і тваринний світ). Видання ілюстровано історичними, геологічними та кліматичними картами. Навчальний посібник розроблено для фізико-географічних курсів, які читаються для спеціальностей 106 «Географія», 014.07 «Середня освіта (Географія)», 103 «Науки про Землю» – «Загальне землезнавство», «Фізична географія материків й океанів», «Геологія загальна та історична», «Геоморфологія», «Метеорологія та кліматологія», «Регіональна кліматологія», «Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства» та «Біогеографія». Для студентів географічних факультетів. ЗМІСТ РОЗДІЛ 1. МОРЯ, ЗАТОКИ ТА ПРОТОКИ АФРИКИ Затока Сідра Затоки Туніська, Хаммамет і Габес Гвінейська затока. Бухти Біафра та Бенін Червоне море, Баб-ель-Мандебська протока затоки Суецька, Акабська і Аденська Мозамбіцька протока РОЗДІЛ 2. ПІВОСТРОВИ, ОСТРОВИ ТА АРХІПЕЛАГИ АФРИКИ Сомалійський півострів та острови Сокотра Острови Мадейра Канарські острови Острови Зеленого Мису (Кабо-Верде) Острови Біжагош Острови Біоко (Фернандо-По), Прінсіпі, Сан-Томе та Аннобон Острів Мадагаскар Коморські острови Сейшельські острови…

Добинда, І.П. (2022). Історико-культурні рекреаційні ресурси поселень Волинської області : монографія, Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 332. У монографії викладені ідеї щодо вивчення історико-культурних ресурсів регіону, зокрема, Волинської області. Про-аналізовано ретроспективно-географічні особливості утворення та розвитку поселень, категорії історико-культурних ресурсів та їхнє використання. Здійснено історико-культурне районування Волинської області та на його основі запропоновані території пріоритетності розвитку історико-культурної рекреації регіону. Для викладачів і студентів географічних факультетів, тих хто цікавиться краєзнавством, туристичних підприємств регіону. ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ РЕГІОНУ 1.1. Методологічні та методичні основи вивчення історико-культурних рекреаційних ресурсів 1.2. Класифікація історико-культурних рекреаційних ресурсів 1.3. Особливості дослідження та оцінювання історико-культурних рекреаційних ресурсів Волинської області РОЗДІЛ 2. РЕТРОСПЕКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ ПОСЕЛЕНЬ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЧАСОВО-ПРОСТОРОВОГО ТЛА ДЛЯ ФОРОМУВАННЯ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ 2.1. Утворення поселень від найдавніших часів до часів Київської Русі (I-IX етапи) 2.2. Виникнення населених пунктів за Києво-Руський період та часи Галицько-Волинської держави (Х-ХІ етапи) 2.3. Розвиток поселенської мережі за часи Литовсько-Руської держави (ХІІ-ХІІІ етапи) 2.4. Поява первісних поселень і утворення населених пунктів після Люблінської унії та до теперішніх часів (XIV-XVII етапи) РОЗДІЛ…

Ожеледиця — шар льоду або зледенілого снігу на земній поверхні, що утворюється внаслідок замерзання атмосферних опадів або талої води.  Умовами виникнення ожеледиці є зниження температури повітря та ґрунту до від’ємних значень, атмосферні опади, що випадають або випали впродовж останніх 12 годин, мокрий ґрунт. Ймовірність зростає за певних значень температури (від –2 °С до –6 °С) повітря та його відносної вологості (65–85 %).  Передумовами  ожеледиці є такі метеорологічні процеси: підвищення атмосферного тиску за випадання атмосферних опадів;  встановлення ясної погоди після припинення опадів;  перехід температури повітря та ґрунту до від’ємних значень за одночасного зниження відносної вологості повітря.  Синоптичні умови виникнення ожеледиці подібні до умов утворення ожеледі чи інших видів зледеніння. Мова йде про адвекцію теплого й вологого повітря за південних синоптичних процесів або переміщення баричних улоговин із заходу.  Ожеледицю вважають небезпечним метеорологічним явищем. Адже перешкоджає рух транспорту на дорогах, які стають слизькими й небезпечними для пересування. Може призвести до дорожньо-транспортної пригоди, травмування. Небезпечним є відкладення льоду на дорожньому покритті після замерзання води. Шкодить посівам озимих культур і відгінному тваринництву. Література Затула В. І. Ожеледиця // Велика українська енциклопедія. Джерело

Маракайбо - величезне озеро не тільки у Венесуелі, але у всій Південній Америці. П Вважається, що це озеро - одне з найдавніших у світі. За деякими даними можна припустити, що Маракайбо - друге за віком озеро в світі. Уздовж берегів озера розташовуються незліченні будиночки, тут проживає дві третини населення Венесуели. У басейні цього озера приховані найбільші запаси нафти в країні. Маракайбо давно служить джерелом добробуту Венесуели. У гирлі річки Кататумбо, на висоті приблизно 5 кілометрів, скупчуються грозові хмари, які здатні виробляти до 280 блискавок в годину. Кількість блискавок варіює в залежності від часу року. Найбільш інтенсивне їх утворення відбувається з травня по жовтень, а в період з січня по березень їх може і взагалі не бути. З настанням літа кожну ніч, приблизно через годину після заходу сонця і до раннього ранку, небо над Маракайбо осявають тисячі блискавок. Феномен виражається у виникненні світіння на висоті близько п'яти кілометрів. Блискавки з'являються вночі (140-160 разів на рік) і розряди тривають близько 10 годин, озеро Маракайбо та прилеглі території майже постійно освітлені. . У сумі виходить близько 1,2 мільйона розрядів в рік. Блискавки видно з відстані…

Гідрометеори - сукупність крапель води або частинок льоду, які перебувають у повітрі в стані завису (хмари) або випадають на земну поверхню (опади). Серед гідрометеорів найчастіше розрізняють такі групи: гідрометеори, що зависли у повітрі (хмари і тумани), опади, наземні гідрометеори, гідрометеори, які піднімаються вітром з земної і водної поверхні. Хмари і тумани Хмари і тумани утворюються в результаті скупчення продуктів конденсації та сублімації водяної пари в атмосфері. Хмари - це гідрометеори, які складаються з крапель води, кристалів або того й іншого. Утворення хмар. Усе починається з того, що під впливом сонячної радіації, вода на Землі нагрівається, відбувається процес випаровування, найбільше води випаровується з поверхні океанів. Внаслідок випаровування повітря, насичене вологою поглинає більше тепла і піднімається до вищих шарів в атмосфері, там охолоджується, відбувається процес конденсації водяної пари і таким чином утворюються крапельки води мікроскопічного розміру. Тумани – це форма водяної пари, що має вигляд мікроскопічних крапель води й знаходиться на висоті декілька сотень метрів від поверхні землі. Причиною утворення туману є конденсація водяної пари. Зазвичай, туман виникає в тих випадках, коли повітря охолоджується швидше за водну чи земну поверхню. При цьому…

Атестація випускників, які здобувають ступінь вищої освіти молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра здійснюється екзаменаційною комісією та завершується видачею документів встановленого зразка про присудження відповідного ступеня вищої освіти та присвоєння здобутої кваліфікації. Якщо кваліфікаційна атестація випускників припадає на період надзвичайних ситуацій, то відповідно рішення університету (за роз’ясненням Міністерства освіти і науки України) факультети/інститути, випускові кафедри організують її у дистанційній формі. Випускові кафедри мають забезпечити методичну підготовку до прийняття екзамену дистанційно; керівники дипломних робіт і самі студенти мають забезпечити контроль якості робіт та не допускати проявів академічної недоброчесності. Перелік основних документів: Положення про атестацію здобувачів вищої освіти 2020 Порядок захисту випускових кваліфікаційних робіт 2022 Наказ Про затвердження складу ЕК Графік роботи ЕК на 6-му курсі Список студентів Критерії оцінювання Зразок титульної сторінки (більше…)

Минина, Л.С., Безрукова, Н.А. (1984). Циклоны тропиков. Москва : Знание, 48. Циклони, що виникають в тропіках, – найбільш грізні явища природи. Вони породжують цілий комплекс явищ, кожне з яких уже саме по собі представляє велику загрозу. Відомо, що циклони тропіків супроводжуються сильними вітрами, інтенсивними зливами і викликають катастрофічні стихійні лиха. У брошурі розповідається про особливості тропічних циклонів. Особливу увагу приділено вивченню їхньої природи. Описуються найбільш жорсткі урагани і тайфуни та біди, які вони спричинили. Брошура розрахована на слухачів і викладачів університетів, а також спеціалістів і читачів, що цікавляться даною проблемою. ЗМІСТ Вступ Особливості циклонів, що зароджуються в тропіках Внутрішня структура Біди йдуть з моря На зустріч з тайфунами Приборкання урагану Сторінки історії Короткий словник метеорологічних термінів Радимо почитати ПДФ-версія книги:

Веселка – це оптичне явище, яке виникає в атмосфері і має вигляд різнобарвної дуги на небосхилі. Спостерігається вона в тих випадках, коли сонячні промені освітлюють завісу дощу, розташовану на протилежній Сонцю стороні неба. Веселка спостерігається осторонь, протилежною Сонцю, на тлі дощових хмар або дощу. Різнобарвна дуга зазвичай знаходиться від спостерігача на відстані 1-2 км, а іноді її можна спостерігати на відстані 2-3 м на тлі водяних крапель, утворених фонтанами або розпилювачами води. У 1637 році знаменитий французький філософ і вчений Декарт дав математичну теорію веселки, засновану на ламанні світла Згодом ця теорія була доповнена Ньютоном на підставі його дослідів по розкладу світла на кольори за допомогою призми. Вночі при місячному освітленні і туманною погоді в горах і на берегах морів можна спостерігати білу веселку. Такий тип веселки може виникати і при впливі сонячного світла на туман. Вона має вигляд блискучої білої дуги, з зовнішньої сторони пофарбованої в жовтий і оранжево-червоні кольори, а зсередини – в синьо-фіолетовий. Якщо веселка утворена дією місячного світла на краплі дощу, то вона виглядає білою. Гало — оптичне явище, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в…