Танганьїка – це озеро в Центральній Африці, розташоване в досить глибокій тектонічній западині і належить до басейну річки Конго. Воно вважається найдовшим прісноводним озером світу, довжина берегової лінії 1828 км. За весь час свого існування воно не висихало, тому його фауна збереглася до наших днів. У Танганьїці водяться 200 видів риб, але ось 170 видів ви більше ніде не зможете зустріти.

Парадоксально звучить, враховуючи таке видове різноманіття, але води озера на 90% не придатні до життя. Всі тварини, риби і організми мешкають у верхньому шарі, що містить кисень. На глибині 100 метрів і нижче – мертва вода (Середня глибина озера – 570 м). Але вона настільки багата поживними речовинами, що піднімися вище – різноманітність озерної фауни ще більш буйствовало б.

Історія озера Танганьїка – це знамениті битви під час Першої світової війни. Тоді його водами плавав бойової пором «Граф фон Гетцен», завданням якого було нападати на англійські та бельгійські війська. Берега Танганьїки (вони зараз в юрисдикції Республіки Конго, Танзанії, Бурунді і Замбії) знають чимало військових конфліктів.

У наші дні в озері водиться 2 000 видів живих організмів і рослин. Серед унікальних молюски, медузи, п’явки, чаплі, качки, крокодили, гіпопотами… Багато в озері цихлід, причому різних видів. Відрізняються ці риби тим, що виношують ікру в роті. Живуть деякі зграями, колоніями, а окремі види парами. Ці рибки використовують для акваріумів. Люди, що живуть на березі, виловлюють цихлід і продають.

Озеро потерпає від екологічних проблем, оскільки регулярно скидаються в його води відходи від промисловості, сільського господарства і побуту людей. На бурундійському узбережжі часто спалахують інфекційні захворювання.

Крім згубної діяльності людини, озеро Танганьїка страждає ще й від «водяного гіацинта». У водах цього озера це нове, але агресивна рослина, розростається дуже швидко, утворюючи щільний зелений килим на поверхні. В результаті промені сонця не проникають в глиб озерної води, відбувається порушення кисневого режиму, що призводить до загибелі живих істот. А ще великі площі заростей «водяного гіацинта» погрожують припинити озерне судноплавство.