Кафедра фізичної географії заснована у вересні 1945 року. Колектив був створений вченими вузів Києва, Харкова, Одеси, Москви, Ленінграда, різних наукових центрів і шкіл. Це визначило формування багатьох наукових напрямків і підходів активного наукового середовища.

Назва кафедри, склад і структура впродовж часу змінювалися. За період існування кафедри її колектив поповнився фахівцями з інших вузів і випускниками географічного факультету ЧДУ. Неодноразово до складу кафедри долучалися співробітники інших структурних підрозділів факультету, університету: в 1954 р. до неї увійшли геоморфологи; в1956 р. – геологи; в 1983 р. – співробітники картографічної лабораторії (кафедра фізичної географії та картографії); у 1992-2000 рр. – частина колективу кафедри раціонального природокористування та охорони природи (кафедра фізичної географії та раціонального природокористування).

Зміни у структурі кафедри стосуються належності їй: з 1945 р. – сейсмічної станції (заснованої у 1906 р.); з 1956 р. по 1998 р. – ґрунтової лабораторії; з 1957 р. – геологічного (пізніше геолого-географічного) музею, заснованого у 1865 р.; з 1975 р. – ландшафтно-геохімічної лабораторії (з 1998 р. ґрунтово-геохімічної); у 1983-1988 рр. – картографічної лабораторії; з 1992 р. – метеостанції (заснованої в 1865 р.); з 1998 р. – наукової навчально-геофізичної обсерваторії (у складі сейсмічної та метеорологічної станцій).

У різні періоди на кафедрі працювали талановиті науковці – природодослідники, спеціалісти високого класу, які були для багатьох поколінь студентів наставниками, учителями, друзями, порадниками, помічниками, взірцями.

У діяльності кафедри виділяються такі загальні особливості: високий професіоналізм і організованість співробітників, багатофункціональність та провідна роль у підготовці спеціалістів–географів, активна участь у виконанні державних наукових програм, широкий розвиток експедиційних досліджень, комплексність досліджень і практична спрямованість, ділові зв’язки з природоохоронними (екологічними), господарськими та іншими організаціями, науковими центрами України (Києва, Львова, Харкова, Івано-Франківська) і закордонними (Москви, Кишинева, Сучави та ін.).

Члени кафедри викладали до 60% всіх нормативних курсів, керували (більше 70%) виробничими практиками, дипломними роботами, значна частина яких (до 80%) приймалася різними організаціями до впровадження. Майже по всіх нормативних і спеціальних курсах підготовлені методичні вказівки, навчальні посібники (більше 30). Для підвищення фахової підготовки здійснювався обмін вченими, лекції з найважливіших проблем читали: член-кореспондент О.М. Маринич (Київ), проф. Шищенко і І.Л. Соколовський (Київ), з Москви – акад. К.К. Марков, професори О.І. Перельман, М.А. Солнцев, В.С. Преображенський, Л.І. Мухіна, із Сучави (Румунія) – проф. К. Брандуш та ін.

Традиційними регіонами досліджень кафедри є Українські Карпати і Поділля, Північна Буковина, Середнє Подністров’я. Впродовж 50-70-х рр. ХХ ст. тематичні дослідження виконувались у різних регіонах: у Східному Китаї (В.Г. Лебедєв, П.М. Меркулов), країнах Карпатського регіону (М.М. Рибін), на рівнинній Україні (М.О. Куниця), в Українських Карпатах (Л.І. Воропай, М.О.Куниця), в Молдові (В.М. Гуцуляк). У 80-90-х рр. досліджувались карстові регіони Передуралля (В.М. Андрейчук, М.М. Проскурняк), з 2000 р. – Криму, Австрійських Альп (Б.Т. Рідуш).

Об’єкти досліджень послідовно ускладнювалися: з 50-х рр. ХХ ст. – окремі геокомпоненти; з 60-х – ландшафти (ПТК); із 70-х рр. долучаються природно-антропогенні системи, з 90-х – геоекосистеми. Мета науково-дослідницької роботи: поглиблення наукових конструктивно-географічних основ формування ефективних систем природокористування; охорони, оптимізації, моніторингу середовища життєдіяльності людини, розв’язання екологічних проблем.

У розвитку кафедри в період 1945 – 2000 рр., за Л.І. Воропай і М.О. Куницею, окреслюється кілька етапів:

1945-1950 рр. Період формування структури факультету та кафедр. Активне вивчення матеріалів досліджень учених Австрії, Польщі, Чехословаччини, Румунії. Створення матеріальної бази, програм навчальної і дослідницької роботи. Фундатори кафедри: проф. А.С. Синявський, доценти геоморфологи К.І. Геренчук, Б.М. Іванов, ґрунтознавець П.О. Кучинський.

1950-1955 рр. Активна участь кафедри в організації комплексної експедиції ЧДУ для вивчення природи й господарства Українських Карпат і Передкарпаття. Проведення польових досліджень окремих геокомпонентів: рельєфу, ґрунтів, гіпсометрії (К.І. Геренчук, Б.М. Іванов, С.І. Проходський, В.Г. Лебедєв, П.О. Кучинський, М.С. Кожуріна, С.Е. Ющенко), розпочинаються ландшафтні дослідження. Численні публікації результатів досліджень – у наукових виданнях ЧДУ та Чернівецького відділення Всесоюзного Географічного товариства.

1955-1965 рр. Поповнення колективу молодими спеціалістами з Києва, Москви, Ленінграда, випускниками Чернівецького університету. Активні польові палеогеографічні (М.О. Куниця) та ландшафтні дослідження, роботи з фізико-географічного районування регіонів Карпат і Поділля (Л.І. Воропай, М.М. Рибін. М.С. Кожуріна. Е.М. Раковська. Л.М. Шевченко). Дослідження рельєфу і геологічної будови Чернівецької області (В.М. Робінсон, П.М. Меркулов, Г.Н. Боровков, К.Д. Балицький та ін.). Участь в експедиціях у Китаї (В.Г. Лебедєв, П.М. Меркулов). Зростання ролі прикладних досліджень. Великомасштабні обстеження ґрунтів і ландшафтів у межах Чернівецької та інших областей, розробка рекомендацій для боротьби з ерозією грунтів та інших несприятливих процесів (М.Г. Зеланд, Л.І. Воропай. М.М. Рибін. М.Д. Волощук, В.М. Варицева, Р.Д. Бойко, П.М. Біксей, В.І. Чоп). Вперше в Україні виконуються ґрунтово-лісотопологічні обстеження лісництв Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської областей (М.Г. Зеланд, А.Й. Швиденко, М.М. Рибін, В.М. Гуцуляк та ін.).

1965-1970 рр. Великомасштабні дослідження на замовлення Ради Міністрів УРСР на тему: “Географічні ландшафти та сучасні фізико-географічні процеси в Українських Карпатах”. Складено першу карту ландшафтів Буковинських Карпат масштабом 1:100000 (М.М. Рибін, Е.М. Раковська, П.М. Біксей та ін.). Видається монографія Л.І. Воропай і М.О. Куниці “Українські Карпати” (Київ, 1966) – перша комплексна характеристика природи регіону. Підготовлені ландшафтні карти для складання “Атласа природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР” (1978), укладачі Л.І. Воропай, М.М. Рибін, Е.М. Раковська. Участь у підготовці монографії “Физико-географическое районирование Украинской ССР” (1968), укладачі Л.І, Воропай, М.М. Рибін. Поглиблення палеогеографічних досліджень (М.О. Куниця). Проводяться дослідження ландшафтів для цілей районного планування на прикладі м. Чернівці (Дорфман Я.Р.).

1970-1980 рр. Виконання важливої теми республіканського рівня “Фізико-географічні умови формування природних і перетворених ландшафтів Карпат і Поділля, питання їх раціонального використання і охорони” під керівництвом М.М. Рибіна, Л.І. Воропай, М.С. Кожуріної. Активізується вивчення геодинамічних процесів (М.С. Кожуріна, М.С. Лукашевич та ін.). Доц. В.М. Гуцуляк бере участь у складанні ландшафтної карти для Атласу Молдавської РСР. Початок розробки нових напрямків: історичної географії та антропогенного ландшафтознавства (Л.І. Воропай, М.О. Куниця, В.І. Левицький, В.П. Коржик, Г.І. Денисик, М.М. Куниця), ландшафтно-медико-геохімічного (В.М. Гуцуляк, О.М. Вілянська). В.М. Гуцуляк створив на факультеті науково-дослідну ландшафтно-геохімічну лабораторію (1980 р.).

1981-1990 рр. Виконується важлива державна тема “Конструктивно-географічні основи регіонального природокористування в Українській РСР (регіони Українських Карпат і Поділля)” під керівництвом професорів М.Г. Ігнатенка, М.О Куниці, Я.І. Жупанського. Складено карти ландшафтів Чернівецької (Л.І. Воропай, В.М. Гуцуляк, М.М. Рибін) і Хмельницької областей (Л.І. Воропай, М.М. Куниця) для карти ландшафтів України (М 1:500000). Здійснюється дослідження “Розробка математично-картографічної моделі для систематизації, прийому, обробки матеріалів дистанційного зонування Чернівецької області” під керівництвом Я.І. Жупанського та М.О. Куниці. Складено серії тематичних середньо- і великомасштабних карт, зокрема (вперше) карти (1:100000) ландшафтів Прут-Дністровського межиріччя та Середнього Подністров’я (Л.І. Воропай).

Активізуються ландшафтно-медико-геохімічні дослідження (В.М. Гуцуляк, А.М. Ніколаєв, В.Б. Присакар). Вперше складені ландшафтно-геохімічні та медико-географічні карти Чернівецької області (1:750000) та міста Чернівців (1:10000). У зв’язку з різким погіршенням екологічної обстановки в м. Чернівцях та області, зокрема захворюванням дитячого населення алопецією (1988 р.), спільно зі співробітниками хімічного та біологічних факультетів проводяться цілеспрямовані дослідження екологічних якостей середовища життєдіяльності людини (керівник – В.М. Гуцуляк). Складені спецкарти, розроблені відповідні рекомендації.

Під керівництвом проф. Я.І. Жупанського та доц. Я.Р. Дорфмана підготовлений і зданий у виробництво краєзнавчий Атлас Чернівецької області з нестандартною структурою тематичних карт (1:750000). У складанні карт брали участь члени кафедри Л.І. Воропай, В.М. Гуцуляк, М.М. Рибін, П.М. Біксей, М.О. Куниця, М.В. Дутчак, Л.О. Кратко, В.І. Чоп, Л.Г. Константинова, Т.П. Яковлєва, Є.Я. Яковлєв.

У 1984 р. М.О.Куницею захищена докторська дисертація “Палеогеографическая реконструкция плейстоцена по малофаунистическим данным (на примере Украины)”. Кандидатські дисертації захищають Л.А. Кратко, М.М. Куниця, О.Л. Лясота.

1991-2000 рр. Основними дослідженнями стають ландшафтно-антропогенні, геоекологічні (в т.ч. медико-екологічні). Виконується національна тема “Ландшафтно-екологічні основи розв’язання проблем раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища” (керівники –професори М.О. Куниця, М.І. Кирилюк; виконавці – Л.І. Воропай, М.М. Рибін, А.О. Малютіна, М.В. Дутчак, М.В. Цепенда, П.І. Чернега, М.М. Проскурняк). На замовлення Чернівецького міськвиконкому виконуються роботи “Дослідження сумарного забруднення вод і ґрунтів ландшафтів м. Чернівці та розробка геоінформаційної системи їх контролю” (керівник – проф. В.М. Гуцуляк; виконавці: А.М. Ніколаєв, В.Б Присакар, О.М. Вілянська, А.О. Драгомерецька, Т.М. Сергєєва).

Проведені дослідження ландшафтної структури регіону та її зміни під впливом антропогенного фактору і, зокрема, гідросистеми Дністровського водосховища. Вперше складено карти долини Середнього Дністра (1:25000, М.В. Дутчак) і Прут-Сіретського межиріччя (1: 100000, П.І. Чернега). Л.І. Воропай складено карти фізико-географічного районування Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Хмельницької областей.

Виконуються дослідження забруднення атмосфери м. Чернівці (А.О. Малютіна, О.В. Моргоч). Доц. В.С. Антонов продовжує вивчати термічний режим атмосферних опадів Поділля і Прикарпаття. Вивчаються стани й ресурси гідросистем Українських Карпат (М.І. Кирилюк, Ю.С. Ющенко, В.І. Ясенчук), процеси карсто- й спелеогенезу (В.М. Андрійчук, М.М. Проскурняк), зсувні процеси в Буковинських Карпатах (Біксей П.М.), ґрунтовий покрив регіону (В.І. Чоп, Л.О. Михайленко).

На сучасному етапі кафедра є потужним навчально-науковим підрозділом університету. Сьогодні структурними підрозділами кафедри є геолого-географічний музей, навчально-наукова геофізична обсерваторія, грунтово-геохімічна навчально-наукова лабораторія – це навчально-наукова та культурно-освітня установа.

На базі геолого-географічного музею проводяться заняття з геології загальної та історичної, мінералогії, петрографії, геології антропогенового періоду студентів географічного, біологічного та хімічного факультетів. Представлені колекції, наукові експозиції, методичні посібники та інші матеріали, що є основою для підготовки майбутніх спеціалістів (бакалаврів, спеціалістів, магістрів).

Геологічний музей заснований ще в 1876 році, зберігає біля 10000 експонатів, зібраних з усієї планети, від найпростіших мінералів та гірських порід до найскладніших, які використовуються в космічній галузі. Колекції розміщені за трьома основними розділами: 1. Регіональна геологія; 2. Систематична мінералогія й геологія; 3. Геологія і корисні копалини України та Чернівецької області.Колекції музею постійно поповнюються, зокрема з палеонтологічних знахідок, які мають історико-географічну та палеогеографічну цінність. Ці надходження використовуються студентами при виконанні наукових робіт, дипломних проектів тощо.

Навчально-наукова геофізична обсерваторія створена в 1998 році під керівництвом доцента В.С. Антонова на базі діючих сейсмічної та метеорологічної станцій географічного факультету. Сьогодні нею завідує асистент Ніколаєв Андрій Миколайович. Метеорологічна станція, заснована при Чернівецькому університеті за ініціативою Інституту метеорології у Відні, працює з 1865 року. Зараз вона входить у мережу відомих станцій Комітету України з питань гідрометеорології. обладнана комплектом стандартних приладів. Тут здійснюються режимні метеорологічні спостереження. На сейсмічній станції, одній із найстаріших в Україні, спостереження ведуться з 1906 р. Станція обладнана сучасною цифровою апаратурою, яка дозволяє реєструвати місцеві та віддалені землетруси. Вона включена до складу Карпатської сейсмічної мережі України.

Ґрунтова лабораторія існує з перших післявоєнних років, спочатку на біологічному факультеті, а з 60-х ХХ ст. на географічному. Кураторами ґрунтової лабораторії були доц. Кубинський П.М., доц. Зеланд Г, доц. Варицева В.М., Чоп В.І. на базі цієї лабораторії проводились навчальні та широкомасштабні науково-дослідні роботи. Досліджувались ґрунти не тільки території Чернівецької області та інших областей України (Івано-Франківська, Тернопільська, Одеська та ін.), а й теперішнього зарубіжжя (Молдова, Росія). Ландшафтно-геохімічна лабораторія заснована проф. В.М. Гуцуляком у 80-х роках ХХ ст. основний напрям досліджень – ландшафтно-геохімічний, який у міру екологізації отримав ландшафтно-еколого-геохімічний аспект. Геохімічні дослідження стосувались всіх компонентів ландшафту: природних вод (гідрохімія), ґрунтів, біомаси, атмосферного повітря та ін. Результати лабораторних хімічних аналізів лягли в основу оцінки екологічного стану ландшафтів Чернівецької області (в тому числі й міста Чернівці), а також медико-екологічного районування окремих територій Карпатсько-Подільського регіону. На даний час ґрунтово-геохімічна лабораторія є навчально-науковою базою, на якій поглиблюють і закріплюють на практиці свої знання з ландшафтно-геохімічних та екологічних дисциплін студенти географічного, біологічного, хімічного факультетів. Вони мають змогу оволодіти методами хімічного аналізу компонентів природного середовища; виконують курсові, дипломні та магістерські роботи. (Науковий керівник лабораторії – проф. Гуцуляк В.М., куратор – доц. Присакар В.Б.).