Підрозділи

КВАРЦ SiO2 (діоксид кремнію або кремнезем)

97

0

Є головним породоутворюючим мінералом, коштовним та технічним каменем. Завдяки своїм фізичним властивостям стійкий до механічного та хімічного вивітрювання (розчиняється лише в плавиковій кислоті), а тому є найрозповсюдженішим мінералом на Землі. Як породоутворюючий мінерал зустрічається, як правило, тільки мутний, молочний або жильний кварц. Твердість за шкалою Мооса – 7, густина – 2,6, блиск може бути скляний або масний, колір риски – білий, злам – раковистий або занозистий, спайність відсутня. Кристали кварцу утворюють тригональну сингонію, зазвичай стовпчасті, мають форму шестигранної призми з ромбоедрами на кінцях граней. Інколи, дрібні кристали («діаманти») мають псевдобіпірамідальний вигляд. Найбільші родовища: гори Фіхтель (Німеччина), Альпи, Урал, Бразилія, о.…
Більше...
/ /
Підрозділи/Природничий музей/
Період найбільших поповнень колекцій…

161

0

Наразі колекції геолого-географічного відділу Природничого музею налічують близько 13000 одиниць зберігання мінералогічних, петрографічних та палеонтологічних зразків, що поповнювались впродовж майже 145 років. Однак, найбільша кількість експонатів потрапила до музею під час Радянського періоду. Вагомий внесок у поповнення колекцій за Радянський час здійснила Уральська геолого-розвідувальна експедиція (УГРЕ), що була заснована у 1948 році в м. Свердловськ (Росія), та виникла в наслідок об’єднання багатьох геологознімальних груп, що працювали по всьому Уралу. Компанія стала найбільшим геологознімальним підприємством на той час, що займалась пошуком та розвідкою родовищ мінералів та гірських порід, гідрогеологією, інженерною геологією, проводила топогеодезичні та гірничо-бурові роботи і наукові дослідження у різних…
Більше...
/ /
Підрозділи/Природничий музей/
Обґрунтування організації Навчально-наукової лабораторії палеогеографічних досліджень (2018)

29

0

Відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри (проф. Б. Рідуш, доц. О. Киналь, ас. Д. Холявчук) вже опублікували 12 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), пишуться кандидатські дисертації аспірантами та здобувачами кафедри (Я. Поп’юк, Л. Горда), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими вузами та науковими інститутами в Україні (КНУ ім. Т. Шевченка, Інститут географії НАНУ, Інститут археології НАНУ, Національний Науково-природничий…
Більше...
/ /
Підрозділи/Палеогеографічна лабораторія/
“На гостини до Природничого музею”

267

0

Щорічно, 18 травня, відзначають Міжнародний день музеїв. Свято засноване рішенням Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums) в 1977 році. У цей день музеї країни готують незвичні заходи для гостей з метою популяризації відвідування музеїв. Цей рік є для нас особливим, оскільки нашому Музею виповнюється 145 років з дня заснування. Оберігаючи свою основну місію – збирання колекцій, їхнє збереження та дослідження - сучасні музеї трансформують свою практику, щоб залишатися ближчими до спільнот, яким вони служать. Роль музеїв постійно змінюється у суспільстві, тому музеї продовжують переосмислювати себе у своєму прагненні стати більш інтерактивними, орієнтованими на аудиторію, гнучкими, адаптованими та…
Більше...
/ /
Підрозділи/Природничий музей/
Природничий музей ЧНУ – один із найстаріших вузівських музеїв в Україні

460

2

Колекції гірських порід та мінералів
Природничий музей Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відкритий майже одночасно з університетом. 7 жовтня 1876 р., після відкриття при філософському факультеті 5 природознавчих інститутів (в тому числі Зоологічного та Мінералогічного), розпочалося створення музейних колекцій ЧНУ. З 1876 по 1888 рр. зоологічні та геолого-географічні колекції Інститутів розташовувались у правому крилі Резиденції митрополитів (нині IV корпус ЧНУ). Основу мінералогічної експозиції склала придбана секційна колекція в Міністерстві сільського господарства барона фон Шрьоктенгера, а також експонати з австрійських регіонів, закуплені в Німеччині через фірми Шухардт, Крантц, Егерт. Керівництво Мінералогічним Інститутом прийняв доктор філософії, професор мінералогії Карел Врба – один з найвідоміших мінералогів в…
Більше...
/ /
Підрозділи/Природничий музей/
З історії розвитку ґрунтово-геохімічної лабраторії

160

0

Ґрунтова лабораторія існує з перших післявоєнних років, спочатку на біологічному факультеті, а з 60-х ХХ ст. на географічному. Кураторами ґрунтової лабораторії були доц. Кубинський П.М., доц. Зеланд Г, доц. Варицева В.М., Чоп В.І. На базі цієї лабораторії проводились навчальні та широкомасштабні науково-дослідні роботи. Досліджувались ґрунти не тільки території Чернівецької області та інших областей України (Івано-Франківська, Тернопільська, Одеська та ін.), а й теперішнього зарубіжжя (Молдова, Росія). Як  грунтово-геохімічна (ландшафтно-геохімічна) лабораторія функціонує з 1985 року, організована професором Гуцуляком В.М. На базі лабораторії  проф. В.М. Гуцуляком у 80-х роках ХХ ст. сформований новий напрям досліджень – ландшафтно-геохімічний, який у міру екологізації отримав ландшафтно-еколого-геохімічний…
Більше...
/ /
Підрозділи/Грунтово-геохімічна лабораторія/
Палеогеографічна лабораторія зсередини

111

0

Навчально-наукова лабораторія палеогеографічних досліджень (ЛПГД) працює відповідно до наукової тематики кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Зокрема, відповідно до своєї галузевої наукової тематики, кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії проводить дослідження в галузі палеогеографії четвертинного періоду та неогену. За цією тематикою співробітники кафедри вже опублікували 15 наукових статей (подано до друку ще 2) у виданнях що входять до переліку наукометричних баз Scopus та WoS, та декілька десятків статей в інших виданнях; захищено докторську дисертацію (Б. Рідуш, 2013 р.), подано до захисту кандидатську дисертацію аспіранткою кафедри (Я. Поп’юк), студентами систематично пишуться магістерські роботи. За цією тематикою кафедра підтримує співробітництво з іншими…
Більше...
/ /
Підрозділи/Палеогеографічна лабораторія/