Дисципліна “Ксенографія”

Що нам відомо про сонячні плями?

32

0

Зовсім недавно, якусь сотню з гаком років тому, коли говорили про сонячну активність, то на увазі, насамперед, мали сонячні плями. Якщо навіть не занурюватися в глиб століть, можна згадати, що ще в Стародавній Русі крізь дим лісових пожеж люди бачили темні плями на Сонці. Вони їх боялися, вважаючи, що це погане знамення. Значно пізніше, на початку XVII століття Галілей вперше спрямував телескоп на Сонце. Так почалися більш-менш регулярні спостереження сонячних плям. З середини XIX століття спостереження вже ведуться щодня, якщо дозволяла погода, а початок 21-го ознаменувався роботою космічних сонячних обсерваторій. Більше ста років присвятили дослідники Сонця вивченню сонячних плям. Але…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Що приховує Крабоподібна туманність? | М1 | Каталог Шарля Мессьє

77

0

Першим об’єктом у каталозі Шарля Месьє, який нараховує понад 100 астрономічних об’єктів, значиться Крабоподібна туманність – залишок вибуху наднової SN 1054, який спостерігався на Землі у 1054 році. Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 року. Натхненний з дитинства спостереженням комет і сонячних затемнень в його рідному місті Бадонвіль, він став астрономом і мисливцем за кометами. Мессьє зібрав і ретельно описав свої спостереження. Поки вчений полював за кометами, що «пролітали» над Францією, він склав відомий тепер список місцеположень з близько ста нерухомих туманних дифузних об’єктів. Хоча ці об’єкти й були схожі на комети, проте вони не зміщувалися щодо зірок,…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Як розвивалася спектроскопія?

99

0

Спектроскопія дозволила вченим аналізувати хімічний склад Сонця, далеких зірок і навіть сам процес народження Всесвіту. Доречно пригадати вислів французького філософа Огюста Конта сказаного ним у 1835 році: «Що стосується зірок… ми ніколи не зможемо жодними методами вивчити їхній склад». Незабаром розпочала зароджуватися спектроскопія, яка довела, що він був неправий. Спектроскопія – це метод визначення хімічних елементів по унікальному діапазоні кольорів, які проявляються під час горіння елемента чи пропусканні крізь нього променя світла. Одним з перших вчених, хто навчився розкладати світло і колір, був Ісаак Ньютон. З допомогою призми він виявив, що промінь світла складається зі всієї веселки кольорів, яку він…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Хто такий Галілео Галілей?

134

0

Галілео Галілей народився в італійському місті Піза. Він був старшим сином талановитого музиканта і теоретика музики Вінченцо Галілея. Інтерес до науки в хлопчика пробудився, коли батько продемонстрував йому математичний зв'язок між струною лютні і нотою, яку вона видавала. У 17 років Галілей вступив до Пізанського університету, щоб вивчати медицину, а пізніше, майбутній вчений, зацікавився математикою. За легендою, юнака захопили закони руху, коли він дивився на люстру в Пізанському кафедральному соборі. Галілей вияснив, що час, за який маятник розкачується в одну сторону, а потім повертається в попереднє положення (період), не залежить від відстані, яку він долає (амплітуда). Галілей також продемонстрував, що…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Вулкан – прихована планета?

84

0

Десь між Меркурієм і Сонцем імовірно розташована планета Вулкан – крихітний, випалений світ. Орбіта планети до Сонця ще ближче, ніж у Меркурія. Астрономи наприкінці 19 сторіччя відчайдушно вели її пошуки. Сага про Вулкан розпочалася з легкої руки французького астронома і математика Урбена Лавер’є. І хоча він рідко дивився в телескоп, саме він придумав ім’я для цієї планети, яке відображало його розуміння динаміки орбіт і того, як сила тяжіння кожної планети впливає на рух всіх інших об’єктів. З 1846 року, після точного передбачення розташування Нептуна, Лавер’є навіки забезпечив собі місце у підручниках астрономії. Розрахунки Лавер’є виявилися настільки точними, що кожен, точно…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Іо – вулканічний супутник Юпітера. Частина перша

103

0

Коротка історія досліджень космосу сповнена кумедних, а іноді і невеселих подій, непорозумінь і несподіваних відкриттів. Поступово виник якийсь фольклор, яким фахівці обмінюються під час зустрічей. Часто він пов’язаний з несподіванками в поведінці космічних апаратів. Недарма в колах дослідників космосу народилася напівжартівливе, напівсерйозне формулювання закону Мерфі-Чізехолма: «Все, що може зіпсуватися, – псується. Все, що не може зіпсуватися, псується теж». Одна з суто наукових статей в журналі «Science» так і починалася: «Відповідно до закону Мерфі...» Але на щастя, буває і навпаки. Випадок, про який ми розповімо, швидше відноситься до такого дивного везіння. Важко сказати, скільки тут правди, але наукова канва цієї історії…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Сатурн – володар кілець

187

0

Існує 3 основних кільця, названих індексами A, B і C. Вони помітні без особливих проблем із Землі. Є і більш слабкі кільця – D, E, F. При детальному огляді у великому розширенні – кілець виявляється безліч. Між кільцями існують щілини, де немає часток. Ту щілину, яку можна побачити в середній телескоп із Землі (між кільцями А і В), названо щілиною Кассіні. У ясні ночі можна побачити навіть менш помітні щілини. Внутрішні частини кілець обертаються швидше за зовнішні. Ширина кілець сягає 400 тис. км, однак їхня товщина не перевищує кількох десятків метрів. Крізь кільця можна побачити зірки, хоча їхнє світло при…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/
Як взаємодіють галактики NGC 6872 і IC 4970?

52

0

Галактика NGC 6872, також відома як Галактика Кондор, являє собою масивну спіральну галактику дванадцяти цілих семи десятих зоряної величини в напрямку сузір’я Павича і віддалена від Землі на відстань двісті двадцять мільйонів світлових років. Галактика має чітку форму інтегрального знака. Галактика Кондора наразі перебуває в процесі взаємодії з лінзоподібною галактикою IC 4970 чотирнадцяти цілих семи десятих зоряної величини і розташованої на відстані однієї десятої дуги на північ від галактики Кондора. У січні 2013 року вчені NASA заявили, що галактика Кондора є однією з найбільших коли-небудь виявлених спіральних галактик. На небі вона простягається понад шість хвилин дуги, а реальна її протяжність перевищує 522 000…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Ксенографія"/