Дисципліна “Геологія”

Чому пермський період катастрофічний?

102

0

Пермський період – шостий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 47 млн років. Почався 298,9 ± 0,15 млн років тому, а закінчився 251,9 ± 0,024 млн років тому. Пермський період поділяється на три епохи: Цисуралійську, Гваделупійську і Лопінгійську. Тектоніка Тектонічна активність в пермському періоді сприяла виникненню динамічного і сильно розчленованого рельєфу. Найбільш складним і контрастним рельєф став у другій половині пермського періоду в північній півкулі, переважно в тих місцях, де завершувалися герцинські складкоформуючі рухи й активно протікали екзогенні процеси. На платформах розташовувалися слабко горбисті рівнини і низовини, розділені хвилястими і вирівняними височинами. Великі гірські споруди сягали висоти 2000–3000 м. На…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Світ каменів настільки різноманітний…

291

0

Світ каменів настільки різноманітний, що не спеціаліст не в змозі охопити всю область знань про них… Однак, ті, хто зможе правильно навчитися «читати» їх, розкриють перед собою красу та багатство каменю, завдяки чому він залишається незамінним матеріалом усіх часів! Камінь – тверда, нековка складова частина земної кори, що утворює суцільні маси або окремі шматки. Для ювеліра – це дорогоцінний камінь, для будівельника – будівельний матеріал, з якого вимощують вулиці та будують будинки. Однак, геологи, які займаються наукою про Землю, називають об’єкти свого вивчення не «камінням», а гірськими породами та мінералами Гірською породою, або просто породою називають поєднання (агрегат) мінералів природного…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Чому карбоновий період називають кам’яновугільним?

510

0

Кам’яновугільний період (карбон) – п’ятий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 60 млн років. Почався 358,9 ± 0,4 млн років тому, а закінчився 298,9 ± 0,15 млн років тому. Кам’яновугільний період поділяється на два субперіоди – Міссісіпій і Пенсільваній, в кожному з яких виділяють епохи - нижню, середню і верхню. Тектоніка На початку кам’яновугільного періоду значна частина земної суші була зібрана в два величезних суперматерики: Лавразію на півночі і Гондвану на півдні. Протягом пізнього карбону обидва суперматерики неухильно зближалися один з одним. Цей рух призвів до формування нових гірських ланцюгів, що утворилися по периферії континентів і які були буквально затоплені…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Історія сейсмічних спостережень

279

0

Як часто ви відчували і помічали землетруси? Будинки Чернівців – мовчазні свідки плеяди землетрусів з віком понад наші життя. Більше сторіччя тому встановлена перша сейсмічна станція університету Чернівців як відгомін налагодження роботи сейсмічної служби Віденської академії наук після сильного землетрусу у Любляні у 1895 р. На початку ХХ століття – це була одна із 67 сейсмічних станцій світу, дані яких використовувалися для вивчення і прогнозування землетрусів по всьому світу. Землетруси фіксували і значно раніше, використовуючи найрізноманітніші конструкції – сейсмоскопи та сейсмографи. Найдавніший сейсмоскоп винайдений китайським філософом Чанг Хенгом у 132. р. н. е. Це була велика чаша, на зовнішній стороні…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Чому девон називають періодом риб?

382

0

Девонський період (девон) – четвертий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 55 млн років. Почався 419,2 ± 3,2 млн років тому, а закінчився 358,9 ± 0,4 млн років тому. У девоні виділяють три епохи: Верхня, Середня і Нижня. Тектоніка Ранньодевонська епоха була вираженою геократичною епохою. На її протязі завершилися каледонські тектонічні рухи. Розпочалися значні регресії моря, що підсилювалися значними підняттями. Їхнім наслідком була інтенсифікація денудації суходолу, особливо у найбільш прогнутих ділянках платформ – наприклад на озерно-алювіальних внутрішньоматерикових низовинах або в межах великих дельт річок, де у великому обсязі відбувалося накопичення уламкових відкладів різної розмірності. Великі простори Північноамериканського і Східноєвропейського континентів…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Що відбувалось у силурійському періоді?

245

0

Силурійський період (силур) – третій геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 42 млн років. Почався 443,8 ± 1,5 млн років тому, а закінчився 419,2 ± 3,2 млн років тому. У силурі виділяють чотири епохи: Лландоверійську, Венлокську, Лудловську і Пржидолську. Тектоніка Характерна особливість силурійського періоду – поступове опускання суші під воду. Моря розмивали більшість щойно сформованих гірських масивів і затопили величезні площі. Повільне занурення суші і опускання дна океану призвели до накопичення осадових порід-мергелів, пісковиків, доломітів, граптолітових сланців, брахіоподових і коралових вапняків. Гігантський суперконтинент Гондвана (якому судилося розділитися сотні мільйонів років тому на Антарктиду, Австралію, Африку і Південну Америку) поступово перемістився…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Чим особливий ордовицький період?

349

1

Ордовицький період (ордовик) – другий геологічний період палеозойської ери тривалістю близько 42 млн років. Почався 485,4 ± 1,9 млн років тому, а закінчився 443,8 ± 1,5 млн років тому. В ордовику виділяють три епохи: Нижню, Середню і Верхню. Тектоніка В ордовицькому періоді розміри багатьох континентів і їхнє положення на земній сфері зазнали істотних змін. Лише Гондвана в ранньому і середньому ордовику зберегла колишні розміри і приблизно те ж розташування. Як і раніше, існували два великих океани – палео-Атлантичний і палео-Азіатський. У порівнянні з кембрієм збільшилися площі епіконтінентальних морів, які розташовувалися на території сучасної Австралії і Південної Америки. У північній півкулі…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Земля в кембрійському періоді

94

0

Кембрійський період (кембрій) – перший геологічний період палеозойської ери і фанерозойського еону загалом. Почався 541,0 ± 1,0 млн років тому, а закінчився 485,4 ± 1,9 млн років тому. Отже, кембрій тривав приблизно 56 млн років У кембрії виділяють чотири епохи: Тереновіанську, Епоху 2, Мяолінгіанську або Епоху 3 і Фуронгійську. Тектоніка На початку кембрійського періоду існував один-єдиний величезний континент, якому вчені дали назву Пангея, що з грецького перекладається як «вся земля». З часом Пангея розпалася на частини, які стали основою сучасних континентів. Наприкінці кембрійського періоду Пангея поділилася на два надконтиненти: Лаврентію у Північній півкулі та Гондвану у Південній. Простір між двома…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Найдовший еон Землі – протерозой

116

0

Протерозой (з грецької (proteros) – перший, старший і (zoe) – життя) – найтриваліший геологічний еон, наступний після архею. Так, нижньою межею протерозою вважають час 2,5 млрд років тому. Верхньою – 541 млн років тому ± 1 млн. За сучасними уявленнями через низку еволюційних змін і подій протерозой поділений на 3 періоди: палеопротерозой, мезопротерозой і неопротерозой. Тектоніка Протягом протерозойського еону продовжували формуватися ядра континентів з фрагментів найдавніших протоконтинентів – кратонів. Зокрема під час палеопротерозою сформувалися значні частини щитів Індії, Північного Китаю і Південної Америки. Так, найдавніше ядро Південної Америки – так званий амазонський кратон, займає майже всю північну і центральну частину…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/
Еволюція Землі в археї

48

0

Архей (з грецької (archios) – стародавній) – геологічний еон, який передує протерозою. Верхньою межею архею прийнято вважати час близько 2,5 млрд років тому (±100 млн), нижньою – 3,8–4 млрд років тому. Розпливчастість нижньої межі архею пояснюється 2-ма підходами щодо її визначення. За першим – вона відзначена появою найдавніших організмів, близько 3,8 млрд років тому. Згідно з другою – нижньою межею слід вважати остаточне формування земної кори та гідросфери у попередньому еоні – Катархеї, про який йшлося у випуску «Яким був догеологічний етап розвитку Землі». Загалом архей тривав приблизно 1,5 млрд років. Архей, за сучасними уявленнями, поділяється на 4 періоди: еоархей,…
Більше...
/ /
ДН/Дисципліна "Геологія"/