У 1884 р. в США відвідувачі виставки бавовни в Новому Орлеані милувалися надзвичайно екзотичною водною рослиною, привезеною з Венесуели, яка демонструвалася на виставці як нова декоративна культура для басейнів й акваріумів. Ця рослина і справді гарна. На поверхні води плавають розетки листків оригінальної форми. Черешки їх при основі бульбовидно здуті, вище звужуються і на верхівці мають великі нирковидні пластинки. Як своєрідні поплавці вони підтримують рослину на воді. Високі квітконоси підносять над листками пишні колосовидні суцвіття глибокошестилопатевих бузкових, синювато-пурпурових і білих квіток. Ейхорнія товсточерешкова (Eichornia crassipes Solms) на своїй батьківщині росла у водоймах басейну річки Амазонки. Через схожість яскравих суцвіть із…
Верби в Україні можна побачити майже скрізь. Оспівані в народних піснях, легендах, оповіданнях, вони стали невід’ємною частиною рідного краю. Одна з найпоширеніших в Україні верб – верба ламка (Salix fragilis L.) – невисоке дерево з пишною кроною. Верба ламка легко розмножується вегетативно. Достатньо закопати кілок у вологий ґрунт біля колодязя чи ставка, і незабаром він зазеленіє. Верба ламка росте дуже швидко, не боїться морозів, живе до 75 років. В минулому вербовим частоколом обсаджували ставки, розмежовували поля і сіножаті. З деревини виготовляли різні вироби, кору використовували для дублення, гілки для плетіння. Росте верба ламка по берегах річок, на вологих луках, у…
Колись річкові бобри були надзвичайно поширені в Європі й Азії. Цікаво, що у середні віки цю тварину вважали рибою, оскільки вона чудово плаває, а хвіст вкритий роговими пластинками. Саме тому під час постів у Римо-Католицькій церкві було дозволено вживати в їжу їхнє м’ясо. Та оскільки людина полювала на них протягом тривалого часу заради цінного хутра – їхня кількість різко скоротилася. Сучасні популяції бобрів повільно відновлюються у Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на півночі України, Росії, а також у нижній течії Рони (Франція) і в басейні Ельби (Німеччина). Річкові бобри також поширені у Північній і Західній Монголії і в Китаї. Ці великі гризуни…
Синій кит – типовий планктоноїд: він харчується численними рачками у верхній товщі моря. У водах Антарктиди кити споживають виключно планктон. Коли одного разу вирішили перевірити вміст шлунка кита, у ньому знайшли 425 кг крилю. У водах Арктики кити харчуються трьома видами рачків. У крижаній воді міститься більше кисню й вуглекислого газу, аніж у теплій, тому й життя в холодних водах часто значно багатше та різноманітніше, ніж у тропічних. Синій кит здатний розвивати швидкість до 50 км/год. Їжу він звичайно заковтує, пірнаючи. На глибині приблизно 500 м може перебувати до двох годин. Щоразу після тривалого перебування на глибині кит повинен виринати,…