Білого ведмедя вважають живим символом Арктики. У світі за оцінками фахівців налічують від 22 до 31 тис цих тварин.

Білі ведмеді чудово пристосовані до життя в Арктиці. Вони надзвичайно витривалі – можуть швидко долати значні відстані, розвиваючи швидкість до 40 км/годину, але зазвичай вони пересуваються зі швидкістю від 3 до 6,5 км/год. Їхні стопи, за винятком чорних подушечок на підошві, покриті хутром, що надає більшої стійкості під час руху по кризі. Коли білий ведмідь іде по крижині, його лапи зігнуті, а кігті направлені до середини. Завдяки такій ході цей великий звір може утримувати рівновагу та не ковзатися. По гладеньких і ковзких схилах ведмідь з’їжджає вниз на животі, гальмуючи розпластаними задніми лапами.

Ареал білого ведмедя циркумполярний – охоплює південні частини Північного Льодовитого океану та його узбережжя. Поширення виду на північ обмежене багаторічною кригою, у якій не формуються ополонки; найпівденнішим місцем, де підтверджено присутність білого ведмедя, є затока Джеймс у Канаді.

Ареал білого ведмедя
Ареал білого ведмедя

Циркумполярний – охоплює південні частини Північного Льодовитого океану та його узбережжя

Недавні дослідження мітохондріальної ДНК різних видів ведмедів вказували на те, що всі сучасні білі ведмеді походять від популяції бурих ведмедів, що існувала на Алясці близько 120 тисяч років тому. Однак таке датування залишається надто суперечливим. Найновіші ж дослідження дають оцінку віку становлення білих ведмедів близько 600 тисяч років тому.

Білий ведмідь – найбільший хижак на Землі. Окремі тварини можуть досягати 1000 кг. Ведмеді пристосувалися до життя у суворій Арктиці завдяки багатим харчовим ресурсам Північного Льодовитого океану та його морів. Під час арктичного літа разом із дрейфуючими крижинами заходять далеко на північ.

Найбільший хижак на Землі
Найбільший хижак на Землі

Окремі тварини можуть досягати 1000 кг. Ведмеді пристосувалися до життя у суворій Арктиці завдяки багатим харчовим ресурсам Північного Льодовитого океану та його морів

Білі ведмеді більшу частину року проводять на скутих кригою берегах. Найчастіше вони обирають території, що з’єднують ділянки покриті кригою з відкритими водами й землями вздовж узбережжя. Це одинаки, які ведуть активний спосіб життя протягом усього року. Пошуком їжі білі ведмеді зайняті і вдень і вночі.

Вони чудові плавці. У воду стрибають головою вперед або сповзають задом. Плавають за допомогою передніх лап і можуть розвивати швидкість до 10 км на годину. Пірнають з відкритими очима й закритими ніздрями. Здатні протриматися під водою до 2 хвилин. Після того, як виходять на берег, одразу ж обтрушують хутро від води.

Білі ведмеді – чудові плавці
Білі ведмеді – чудові плавці

У воду стрибають головою вперед або сповзають задом. Плавають за допомогою передніх лап і можуть розвивати швидкість до 10 км на годину. Пірнають з відкритими очима й закритими ніздрями. Здатні протриматися під водою до 2 хвилин

Шлюбний період у білих ведмедів відбувається навесні або влітку. В цей час самці долають великі відстані у пошуках самок без дитинчат. Поряд із самкою тримається до трьох, а інколи й до семи самців.

Шлюбний період у білих ведмедів
Шлюбний період у білих ведмедів

Відбувається навесні або влітку. В цей час самці долають великі відстані у пошуках самок без дитинчат

У жовтні ведмеді у величезних снігових наметах влаштовують собі барліг у вигляді великої печери. Проте лише вагітні самки впадають в сплячку на тривалий час. Так, на острові Врангеля щороку зимують у кучугурах снігу 150–200 ведмедиць. У барлозі в будь-який мороз зберігається близька до нуля температура. У грудні-січні, інколи в лютому ведмедиці народжують одне-двоє ведмежат, рідко – троє-четверо. Щоб ці півкілограмові крихітки не змерзли, мати тримає їх між лапами і дихає на них, щоб зігріти. Новонароджені важать від 450 до 900 грамів, позбавлені шерсті, сліпі й глухі. Лише через місяць починають бачити, а перші спроби виходу з барлогу роблять у два місяці.

Біла ведмедиця з дитинчатами
Біла ведмедиця з дитинчатами

У грудні-січні, інколи в лютому ведмедиці народжують одне-двоє ведмежат, рідко – троє-четверо

Улітку вся сім’я остаточно залишає притулок, спочатку виходить мати, далі – одне за одним дитинчата. Проте на сушу вона їх намагається не заводити, остерігаючись вовків, які на них полюють, а мандрує з ними на крижинах протягом року. Самки піклуються про потомство протягом двох років і за цей час не паруються.

Білі ведмеді полюють переважно на нерп, підстерігаючи їх біля ополонок, через які ті дихають, або підкрадаються до лежачої на кризі тварини. Одним сильним ударом лапи вбивають жертву.

Наприкінці літа початку осені ведмеді обходять узбережжя у пошуках мертвих китів і моржів. Біля одного загиблого звіра може зібратися від 10 до 20 ведмедів. Останнім часом це часті гості звалищ поблизу населених пунктів півночі. У білих ведмедів дуже чутливий нюх. Запах мертвечини вони відчувають на відстані понад 30 км. Вони здатні також відчути запах тюленів, які лежать у сховищах під майже двометровим шаром снігу й льоду.

Влітку раціон білих ведмедів стає більш різноманітним: дрібні гризуни, полярні лисиці, дорослі зеленошиї пухівки та їхні яйця доповнюють меню ведмедів. Білі ведмеді, як і його південніші родичі, можуть харчуватися і рослинним кормом – мохом, грибами, ягодами, різними травами.

Полярні лисиці у найпівнічніших частинах свого ареалу повністю залежать від залишків ведмежої їжі, і, можливо, просто загинули б від голоду, якби ведмедів раптом не стало.

Вже до 2050 року популяція білих ведмедів може скоротитися на 30%. Зменшення їхньої чисельності пов’язано з низкою чинників:

1 (по-перше) – Браконьєрство. В Арктиці заборонено законодавчо з 1956 року. У 1973 році країнами Арктичного басейну укладено Угоду про збереження білих ведмедів, яка після ратифікації (1976 року) стала світовою правовою основою для охорони, вивчення та використання виду. Однак ціна шкури звіра й інших трофеїв його промислу на «чорному ринку» дуже висока, що сприяє розвитку браконьєрства.

2 (по-друге) – Глобальне потепління. За даними вчених, площа льодового покриву Арктики скоротилася в останні роки на 25%. Однак фахівці WWF (World Wildlife Fund) вважають, що це надто обережні та надмірно оптимістичні оцінки, насправді ж танення льодовиків відбувається набагато швидше. За даними Геологічної служби США, площа арктичних льодів, що є природним ареалом білих ведмедів, може скоротитися в найближчі десятиліття на 42%.

3 (по-третє) – Забруднення арктичного природного середовища. Морську акваторію і прибережні екосистеми забруднюють пестицидами, радіонуклідами, продуктами відпрацьованого палива, важкими металами, паливно-мастильними матеріалами, нафтою тощо. Білий ведмідь – довголітній хижак, тому його організм накопичує високі концентрації багатьох токсичних речовин антропогенного походження.

Білий ведмідь – герой міфів, легенд і казок. Цей незвичайний звір часто згадується у фольклорних традиціях народів Півночі. У давніх переказах розповідається про родинні відносини між людиною і білим ведмедем, їх взаємне перетворення один в одного. В давньогрецькому міфі розповідається, як супутниця Артеміди – німфа Калісто була перетворена Зевсом у ведмедицю, після чого Зевс переніс її на небо у вигляді сузір’я Великої Ведмедиці.

Білий ведмідь – герой міфів, легенд і казок
Білий ведмідь – герой міфів, легенд і казок

Цей незвичайний звір часто згадується у фольклорних традиціях народів Півночі. У давніх переказах розповідається про родинні відносини між людиною і білим ведмедем, їх взаємне перетворення один в одного

Білий ведмідь – символ могутності і суворості північної природи, яка, проте, часто не в змозі протистояти агресії і недалекоглядності людини.

———-Детальніше:

  1. Hailer, F, Kutschera, V.E., Hallström, B.M., Klassert, D., Fain, S.R., Leonard, J.A., Arnason, U., Janke, A. (2012). Nuclear Genomic Sequences Reveal that Polar Bears Are an Old and Distinct Bear Lineage. Science. 336. 344–347.
  2. Regehr, E.V., Laidre, K.L., Akçakaya, H.R., Amstrup, S.C., Atwood, T.C., Lunn, N.J., Wiig, Ø. (2016). Conservation status of polar bears (Ursus maritimus) in relation to projected sea-ice declines. Biology Letters, 12(12), 20160556.
  3. Rode, K., Stirling, I. (2018). Polar Bear: Ursus maritimus. In Encyclopedia of Marine Mammals (pp. 743-746). Academic Press.
  4. Stirling, I., Laidre, K.L., Derocher, A.E., Van Meurs, R. (2019). The ecological and behavioral significance of short-term food caching in polar bears (Ursus maritimus). Arctic Science, 6(1), 41–52.
  5. Cubaynes, S., Aars, J., Yoccoz, N., Pradel, R., Wiig, O., Ims, R., Gimenez, O. (2019). Modeling the demography of species providing extended parental care: A capture-recapture approach with a case study on Polar Bears (Ursus maritimus). bioRxiv, 596437.

Візуалізація статті нижче: