Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Випускник кафедри фізичної географії та раціонального природокористування 1982 року. Захистив докторську дисертацію у 1996 році. З 1982 по 1986 рік працював на посаді гідрогеолога у Львівській геолого-розвідувальній експедиції. У період з 1987 по 1995 рік був директором Кунгурського карстового стаціонару на Уралі (Уральське відділення Академії наук СРСР, потім Росії). З 1991 по 1996 рік працював на посаді доцента географічного факультету Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича. З 1996 року працює на посаді професора у наукових закладах Польщі: 1996-2014 – Сілезький університет, 2014-2018 – Вища Школа ім. Яна Павла II. Від року 2018 – професор Варшавського університету, керівник Закладу Геоекології. У 2010 році отримав титул професора бельведерського.

Наукові зацікавлення – фізична географія (теоретичні та методологічні проблеми, ландшафтознавство, культурний ландшафт), карстологія та спелеологія, геотуризм. Багаторічний дослідник карстових явищ та печер Західної України, а також інших регіонів Европи і світу. Основні регіони досліджень, окрім Західної України, це Балканський півострів, регіон Червоного моря, південно-західний Китай та Гімалаї.

Автор понад 400 наукових праць, у тому числі 30 книг і брошур – монографій, енциклопедій, словників, наукових посібників і ін. Лауреат декількох наукових нагород, у тому числі – медалі ім. проф. Єжи Кондрацького. Член ряду наукових товариств, почесний член Української Спелеологічної Асоціації. Автор успішних ініціатив польсько-української співпраці на полі географії (спільні конференції, дослідження і публікації).