Загальною циркуляцією атмосфери називають сукупність основних повітряних течій, які втілюють горизонтальний та вертикальний обмін мас повітря. Це великомасштабні компоненти атмосфери. Під великомасштабними компонентами розуміють просторові неоднорідності глобальних полів, що описують стани атмосфери, які мають масштаби, набагато більші за ефективну товщину атмосфери [1]. Циркуляція атмосфери Атмосферна циркуляція, викликана тим, що Сонце нагріває Землю більше на екваторі, ніж на полюсах. На нього також впливає обертання Землі. У тропіках, недалеко від екватора, піднімається тепле повітря. Коли воно затримується на висоті близько 10-15 км (6-9 миль) над поверхнею Землі, повітря починає текти від екватора і до полюсів. Повітря, що піднімалося на північ від екватора, тече…
1.1. Положення про виявлення та запобігання плагіату у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (далі Положення) розроблено відповідно до законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про наукову і науково-технічну експертизу», інших нормативно-правових актів та статуту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (далі Університету) з метою запобігання плагіату (запозиченням) у наукових, навчально-методичних, кваліфікаційних, творчих та інших роботах. 1.2. Мета положення: – створення системи ефективного виявлення та запобігання плагіату в роботах здобувачів вищої освіти всіх рівнів та форм навчання, наукових та науково-педагогічних працівників Університету; – дотримання вимог наукової етики та поваги до інтелектуальної власності інших…
Алексеев А.И. География сельской местности. – М.: Знание, 1989. – 48 с. Ситуація у сільському господарстві привертає увагу вчених та громадськості. Недостатнє виробництво продуктів харчування, низька економічна ефективність праці у сільському господарстві та відставання села від міста за умовами проживання вимагають аналізу причин виникнення такої ситуації та прийняття невідкладних заходів з її зміни. Розповідається про новий напрям географії – комплексне вивчення сільської місцевості – георуралістика. Розглядаються критерії розділення міста та села, дається характеристика функцій сільської місцевості – народногосподарських, демографічних, історико-культурних. Викладені принципи районування сільської місцевості та типи сільських регіонів. Конкретні проблеми розвитку села показані на прикладі двох контрастних регіонів. Брошура…
Кольцевые структуры лика планеты. – М.: Знание, 1989. – 48 с. Інтерес до кільцевих структур виник у середині 70-х років 20 століття у зв’язку з широким розвитком досліджень Землі з космосу. Космічне зондування поверхні Землі та наземні геологічні дослідження дозволили вченим у порівняно короткий термін виявити чисельні кільцеві структури, які відрізняються генезисом, віком та розмірами, які коливаються від сотень метрів до 2-3 тисяч кілометрів. При цьому з’ясувалося, що близько 3/4 встановлених кільцевих структур виникли у результаті геологічного розвитку Землі протягом останніх 3 мільярдів років, а інші – як наслідок падіння крупних метеоритів. Розглядаються сучасні уявлення про кільцеві структури земної кори,…
Валеев Р.Ч. Тайны египетских пирамид. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Важко уявити собі Єгипет без сфінксів і пірамід. Тим не менше так і було. На початку часів, у смутних сутінках людської цивілізації світ мешканців нільської долини зовні мало чим відрізнявся від сусіднього по нашим міркам Міжріччя. Ті ж, переважно, рівнинні ландшафти, та ж могутня річкова вода в земляних берегах, нескінченні поля і зелені пасовища. Розповідається про єгипетські піраміди – унікальні споруди давності, що «стоять в одному ряді між колосами мистецтва і колосами природи». Коротко наводяться основні результати і спроби методами географічних, історичних, математичних і технічних дисциплін на прикладі…
Филиппов Е.М. Земля во власти космоса. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Напевне все розпочалося з того, що давня людина задумалася: чому деякі зірки постійно кочують по дивним звивистим доріжкам, тоді як переважна частина нерухомі відносно одна одної? Людина довго спостерігала за небесними мандрівницями – планетами і встановила врешті-решт закономірності, по яким вони рухаються. Ще в сиві часи спостерігачі навчилися вираховувати траєкторії руху планет, заздалегідь передбачати їх майбутнє положення на небосхилі. Так астрологія підготувала фундамент сучасної астрономії. Розповідається про вплив оточуючого Землю космічного простору (Сонця, Місяця, комет, астероїдів) на атмосферу, гідросферу, літосферу й біосферу, в тому числі і на…
Котляков В.М., Гросвальд М.Г., Лориус К. Климаты прошлого из глубины ледниковых щитов. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Ми живемо у світі, який швидко змінюється. Природа Землі міняється в цілому, змінюються і її окремі елементи, в тому числі і клімат. Популярно викладені результати палеокліматичних і палеоекологічних досліджень крижаних кернів з глибоких свердловин, пробурених на льодовикових щитах Антарктиди і Гренландії. Отримана інформація включає дані про температуру, атмосферні опади, хімічний склад і запиленість атмосфери на різних етапах останнього льодовиково-міжльодовикового циклу і частини передостаннього, а саме за 160000 років. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться досягненнями…
Майже усі мінерали утворюють окремі кристалічні форми, тобто однорідні тіла з впорядкованою будовою кристалічної решітки атомів, іонів та молекул. Вони мають певні геометричні форми та обмежені (в ідеалі) гладенькими поверхнями. Саме внутрішня структура кристалів, тобто розміщення атомів, іонів та молекул в кристалічній решітці – визначає фізичні властивості мінералів (зовнішню форму, твердість, спайність, злам, густину та оптичні властивості). Більшість мінералів не завжди утворюють добре виражені форми своїх кристалів, найчастіше вони спотворені. Однак, зазвичай, можна розрізнити які-небудь ознаки кристалічної будови – грані, штриховку або постійні кути між гранями тощо. В кристалографії кристали об’єднуються в сім кристалографічних систем, та називаються сингоніями. Різниця між…
Супруненко Ю.П. Человек осваивает горы. – М.: Знание, 1991. – 48 с. Наука перетворюється у виробничу силу суспільства, стає в один ряд з найважливішими економічними галузями. Разом з тим вона суттєво впливає на розвиток господарства, особливо у малоосвоєних регіонах, в тому числі і гірських. Незвичність й унікальність природних умов перетворюють висотні «поверхи» у науково-дослідницькі полігони, природну лабораторію. Наука розсуває горизонти й успішно освоює вертикалі. Гори обживаються вченими і стають науковими полігонами. Але і виробництво, господарство на висотних поверхах пов’язане з випробовуванням нової техніки, апробацією нових методів. Брошура розкриває ці проблеми і розрахована на широке коло читачів, перш за все лекторів,…
Голицын М.В., Прокофьева Л.М. Горючие сланцы – альтернатива нефти. – М.: Знание, 1990. – 48 с. Які енергетичні потреби людства? Які джерела задовольняють і будуть в перспективі задовольняти ці потреби? Які раціональні шляхи використання й економії енергії? Як зберегти природу при вирішення проблем енергетики? Ці та інші питання обговорюються у всіх країнах світу. Розповідається про склад, умови утворення й використання горючих сланців. Показана географія сланцевих родовищ, коротко охарактеризовані проблеми їх вивчення. Брошура розрахована на лекторів, слухачів і викладачів народних університетів, читачів, які цікавляться проблемами сучасної геології. ЗМІСТ Про авторів Що таке горючі сланці? З чого складаються горючі сланці, їх властивості?…