ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Положення про студентський науковий гурток (далі - Положення) визначає порядок організації роботи студентського наукового гуртка, його завдання, функції, компетенції членів та керівництва. 1.2. Студентський науковий гурток – організаційне утворення, учасниками якого є широке коло здобувачів вищої освіти географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, які виявили бажання опанувати навичками проведення наукових досліджень. Діяльність наукового гуртка спрямована на здобуття та поглиблення студентами знань та умінь, пов’язаних з проведенням природничо-географічних досліджень із застосуванням передового світового досвіду, залученням їх до міжнародних наукових подій, організацій та співпраці у галузі. 1.3. Науковий гурток діє згідно з чинним законодавством України, Статутом ЧНУ…
Зовсім недавно, якусь сотню з гаком років тому, коли говорили про сонячну активність, то на увазі, насамперед, мали сонячні плями. Якщо навіть не занурюватися в глиб століть, можна згадати, що ще в Стародавній Русі крізь дим лісових пожеж люди бачили темні плями на Сонці. Вони їх боялися, вважаючи, що це погане знамення. Значно пізніше, на початку XVII століття Галілей вперше спрямував телескоп на Сонце. Так почалися більш-менш регулярні спостереження сонячних плям. З середини XIX століття спостереження вже ведуться щодня, якщо дозволяла погода, а початок 21-го ознаменувався роботою космічних сонячних обсерваторій. Більше ста років присвятили дослідники Сонця вивченню сонячних плям. Але…
У 1884 р. в США відвідувачі виставки бавовни в Новому Орлеані милувалися надзвичайно екзотичною водною рослиною, привезеною з Венесуели, яка демонструвалася на виставці як нова декоративна культура для басейнів й акваріумів. Ця рослина і справді гарна. На поверхні води плавають розетки листків оригінальної форми. Черешки їх при основі бульбовидно здуті, вище звужуються і на верхівці мають великі нирковидні пластинки. Як своєрідні поплавці вони підтримують рослину на воді. Високі квітконоси підносять над листками пишні колосовидні суцвіття глибокошестилопатевих бузкових, синювато-пурпурових і білих квіток. Ейхорнія товсточерешкова (Eichornia crassipes Solms) на своїй батьківщині росла у водоймах басейну річки Амазонки. Через схожість яскравих суцвіть із…
З 2019 по 2021 р. триває участь кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії у трьохсторонньому міжнародному науковому проєкті 09-AUF, ACTIVNEIGE «Снігові лавини в Румунських та Українських Східних Карпатах»). Науковий проєкт фінансовано Універститетською Франкофонською Агенцією (AUF) під керівництвом Університету Бабеш Боляй (Клуж-Напока, Румунія) у партнерстві з Університетом Нанта (Нант, Франція). Співпраця здійснюється через наукових кооординаторів: Іонела Джорджіана Пакіта (Університет Бабеш-Боляй, провідна установа проєкту), Богдан Рідуш (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, перший партнер-член консорціуму), Армель Деколн (Університет Нанта, другий партнер- член консорціуму). З української сторони учасниками також виступили доцент кафедри Дарія Холявчук та аспірант Олесь Рідуш. Загальна мета проекту – пояснення…
Робота студентського наукового гуртка «Ксенограф» стартує у вересні 2021 року. Діяльність гуртка відбуватиметься у кількох площинах: Практична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка (нижче) здійснюватимуть періодичні ксенографічні й астрономічні спостереження за допомогою телескопа Arsenal Synta 130/650 EQ2 (130650EQ2); займатимуться фотографуванням астрономічних об’єктів; виконуватимуть аналіз одержаних матеріалів й обговорюватимуть результати спостережень. Теоретична площина – члени гуртка відповідно до плану роботи гуртка вивчатимуть специфічні особливості природи Сонячної системи, які не висвітлюються в межах курсів, що читаються на географічному факультеті, а саме «Ксенографія з основами астрономії», «Фізична географія Сонячної системи», «Основи фізики Землі» тощо. Науково-дослідна площина – члени гуртка виконуватимуть…
Першим об’єктом у каталозі Шарля Месьє, який нараховує понад 100 астрономічних об’єктів, значиться Крабоподібна туманність – залишок вибуху наднової SN 1054, який спостерігався на Землі у 1054 році. Французький астроном Шарль Мессьє народився 26 червня 1730 року. Натхненний з дитинства спостереженням комет і сонячних затемнень в його рідному місті Бадонвіль, він став астрономом і мисливцем за кометами. Мессьє зібрав і ретельно описав свої спостереження. Поки вчений полював за кометами, що «пролітали» над Францією, він склав відомий тепер список місцеположень з близько ста нерухомих туманних дифузних об’єктів. Хоча ці об’єкти й були схожі на комети, проте вони не зміщувалися щодо зірок,…
Верби в Україні можна побачити майже скрізь. Оспівані в народних піснях, легендах, оповіданнях, вони стали невід’ємною частиною рідного краю. Одна з найпоширеніших в Україні верб – верба ламка (Salix fragilis L.) – невисоке дерево з пишною кроною. Верба ламка легко розмножується вегетативно. Достатньо закопати кілок у вологий ґрунт біля колодязя чи ставка, і незабаром він зазеленіє. Верба ламка росте дуже швидко, не боїться морозів, живе до 75 років. В минулому вербовим частоколом обсаджували ставки, розмежовували поля і сіножаті. З деревини виготовляли різні вироби, кору використовували для дублення, гілки для плетіння. Росте верба ламка по берегах річок, на вологих луках, у…