Морфологічні властивості ґрунту пов’язані з іншими, зокрема, хімічними і фізичними. Дуже важливою властивістю ґрунту є його щільність. Оптимальною вважається щільність близько 1 г/см3. Якщо ж вона сягає величини 1,4 г/см3, то коріння рослин погано проникає у цей шар ґрунту і він залишається без коріння. Саме тому не можна обмежувати ґрунт лише глибиною поширення коріння рослин, проте використовувати цю ознаку для оцінки та виділення ґрунтів все ж таки треба. Кожен горизонт ґрунтів характеризується структурою та гранулометричним складом (поєднанням ґрунтових частинок різного розміру). Гранулометричний склад впливає на водний режим ґрунтів, характер руху води у них тощо (рис. 1). Хімічні властивості ґрунтів насамперед визначаються мінералогічним складом і значною мірою глинистими мінералами, гумусом, складом та кількістю обмінних катіонів (кальцій, натрій, магній, алюміній, водень) – тих, які легко обмінюються у ґрунті при взаємодії з розчинами, що містять надлишок інших катіонів. Ці катіони регулюють рівень кислотності ґрунтів, рухливих, доступних поживних речовин, таких як калій, фосфор, азот. Всі ці властивості характеризують ґрунт і багато в чому зближують його з гірською породою. Але будова, гумусовий шар, особливе поєднання всіх горизонтів відрізняють ґрунт від гірської породи. У ґрунт постійно…

«...Ідуть каравани безкрайніми пісками пустелі Гобі. Сонце приховано жовтою пеленою пилу. Далеко від берегів Янцзи до кушанських царств, і немає до них видимих протоптаних стежок. Важко, ох як важко довелося б караванщикам, якби вони не захопили з собою білий глиняний горщик, який вони бережуть дужче за весь свій дорогий вантаж, хоча немає в ньому ні золота, ні перлів, ні слонової кістки. У посудині на дерев’яному поплавці лежить коричневий камінь, що «любить залізо». Він, повертаючись, увесь час вказує мандрівникам бік півдня, а це, коли Сонце закрите хмарами або не видно зірок, рятує їх від багатьох бід, виводячи до колодязів і допомагає прямувати вірним шляхом». Ось який запис було зроблено в одному китайському літописі майже 4 тис. років тому. Виявляється, вже тоді в Китаї була відома здатність природного магніту розташовуватися одним кінцем на південь, а протилежним – на північ, і ця здатність «особливого каменю» використовувалася мандрівниками для орієнтації на суші по основним напрямкам. У стародавніх літописах Китаю є відомості про те, що 300–400 років до н. е. магнітний компас використовувався також і на кораблях, які здійснювали далекі плавання. В енциклопедії, складеній китайськими…

Багато століть поспіль дослідники прагнуть зрозуміти, чому у земної кулі є магнітне поле, що являють собою могутні джерела, які його породжують, як глибоко вони заховані в надрах Землі? І для сучасних учених це, як і раніше, продовжує, значною мірою, залишається таємницею. Тим часом, розгадавши її, вдалося б не тільки вирішити найважливіше пізнавальне завдання, але й більше дізнатися про утворення і розвиток нашої планети, а також про виникнення та еволюцію інших планет Сонячної системи. З давніх-давен земне магнітне поле цікавило найвидатніших учених. Воно вражало їх уяву як унікальне явище природи, використання якого обіцяло великі можливості щодо вирішення низки важливих практичних завдань. Першою з них була орієнтація під час далеких подорожей, особливо при похмурій погоді, коли не видно Сонця або зірок і напрямок руху не можна визначити по світилах. Тоді правильний шлях міг вказати лише магнітний компас, дивовижний за простотою навігаційний інструмент. Він і відкрив шлях до океану. «Магнітний компас – прилад маленький, але без нього Америка не була б відкрита!» – кажуть моряки, і це не велике перебільшення. Він створив цілу епоху в судноплавстві і нині не втратив свого значення (рис.…

24 травня 2023 р. з метою розширення та узагальнення практичних знань з предметів природничого характеру, Проскурняк Мирослав Михайлович та Годзінська Ірина Леонідівна організували польовий семінар для студентів першого курсу географічного факультету спеціальностей «Географія», «Середня освіта (Географія)» і «Геосистеми та георизики». Програма польового семінару передбачала виїзну оглядову екскурсію по маршруту: м. Чернівці – м. Снятин – м. Яремча – с. Татарів – с. Поляниця та піший вихід на гору Хом’як. Такий маршрут дав можливість отримати загальні уявлення про природні особливості значної частини Зовнішнього та Вододільно-Верховинського масивів Українських Карпат. Під час польового семінару студенти першого курсу мали змогу ознайомитися із характерними рисами орографічної будови передгірських та гірських територій Чернівецької та Івано-Франківської областей. У ході оглядової екскурсії вони отримати знання про історію розвитку і формування Карпатської гірської споруди, специфіку тектонічної будови та літологічного складу території, зміну ландшафтних комплексів. Під час сходження на г. Хом’як по маршруту, студенти-першокурсники набули практичного досвіду поводження в польових умовах, споглядали ритмічне чергуванням декількох літологічних різновидів шарів, що мають назву карпатського флішу, ерозійні форми рельєфу, схили різного походження, кам’яні річки (куруми), несприятливі геолого-геоморфологічні процеси, висотну поясність, а також навчилися…

У минулому році колективом кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії для поціновувачів географічної науки серед старшокласників було започатковано Наукову школу «Я – географ». У Науковій школі «Я – географ» викладачі кафедри ознайомили учасників з особливостями окремих напрямків географії у п’яти секціях: «Я – планетолог», «Я – кліматолог», «Я – геолог», «Я – природозахисник», «Я – палеогеограф». За результатами роботи наукової школи «Я – географ» представники від кафедри Яна ПОП’ЮК та Ірина ДОБИНДА перемогли у Всеукраїнському конкурсі «Молодий вчений року» у номінації 7 «Наукова школа (неформальна освіта)».

Відповідно до традицій кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича відбувся черговий науковий семінар. Його проведення практично збіглося з Днем науки, який святкують 20 травня. У науковому семінарі взяли участь викладачі кафедри, аспіранти та студенти. Результати своїх досліджень представили: Дарина ШКАЄВА, аспірантка кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії (науковий керівник – к.геогр.н., доц. Холявчук Д.І.). Тема доповіді: «Несприятливі гідрометеорологічні явища Північної Буковини та адаптація до них за часів Австро-Угорської імперії» Дарія ХОЛЯВЧУК, доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії. Тема доповіді: «Дослідження змін довкілля: гірський вимір». Дякуємо доповідачам за активну науково-дослідницьку діяльність та представлені результати, а учасникам семінару – за фахову дискусію та рекомендації щодо подальших досліджень! Всім бажаємо подальших наукових пошуків і відкриттів під мирним небом України!

21 травня 2023 року атмосфера у сквері поблизу Резиденції ЧНУ імені Юрія Федьковича була сповнена цікавістю і новими знаннями. Науковці нашого Університету презентували гостям заходу різноманітні грані наук, демонстрували свої наукові доробки, розкривали зацікавленим слухачами захопливу і доступну науку. Географію під відкритим небом популяризували викладачі Богдан Рідуш, Дарія Холявчук, Сергій Кирилюк, Яна Поп’юк, Ірина Добинда, аспіранти Володимир Зеленчук, Уляна Костюк, Василь Шавранський та студенти кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Ірина Бузинська, Оксана Осачук. Учні та гості заходу мали можливість спробувати себе у ролі фахівця-метеоролога, ознайомившись з особливістю роботи цифрової метеостанції, специфікою акумуляції та обробкою даних. Зацікавленість викликали також експерименти визначення експрес-тестами з допомогою кондуктометрів твердості води, рН-ґрунту, освітленості, радіаційного фону, а також визначення вмісту нітратів в овочах і фруктах. Відвідувачі мали змогу зануритися і в мікросвіт: з допомогою мікроскопа на екрані комп’ютера спостерігали за зразками зрізів деревини, комах, епідермісу цибулі, крові і багатьох інших матеріалів. А колекція гірських порід і палеонтологічних решток мамонтів, бізонів, первісних турів, коней і молюсків  навіть викликала подекуди захопливі, змістовні дискусії. Отже, вмотивовані та зацікавлені учні мали змогу отримати відповіді на всі свої запитання: «Що…

Сумарна радіація – це сума прямої (на горизонтальну поверхню) та розсіяної радіації: Q = S'+ D. Склад сумарної радіації, тобто відношення між прямою і розсіяною радіацією, змінюється в залежності від висоти Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності. До сходу Сонця сумарна радіація повністю складається з розсіяної радіації, а при малих висотах Сонця – переважно з неї. Із збільшенням висоти Сонця частка розсіяної радіації в складі сумарної при безхмарному небі зменшується: при куті Сонця над горизонтом 8° вона складає 50 %, а при 50° – лише 10–20 %. Чим прозоріша атмосфера, тим менша частка розсіяної радіації в складі сумарної. В залежності від форми, висоти та кількості хмар частка розсіяної радіації збільшується. Коли Сонце закрите щільними хмарами, сумарна радіація складається лише з розсіяної. При незначній, або тонкій хмарності, коли Сонце цілком відкрите або не повністю закрите хмарами, сумарна радіація за рахунок розсіяної може бути більшою, ніж при ясному небі. Добовий хід сумарної радіації визначається головним чином зміною висоти Сонця. Сумарна радіація зростає пропорційно зростанню висоти Сонця. Але вплив хмарності та прозорості повітря сильно ускладнює цю залежність і порушує плавний хід сумарної…

До уваги студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, 16 травня 2023 року о 14:30 в аудиторії 53 відбудеться захист курсових робіт студентів кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії спеціальностей 014.07 (Середня освіта. Географія) та 106 (Географія) в академічних групах 303, 309, 403. Явка усіх студентів обов’язкова, включно з тими, хто доповідався на Студентській науковій конференції. В online-форматі до захисту допускаються лише ті студенти, які офіційно перебувають за кордоном. Доєднатися до заходу за покликанням на Google Meet. Курсові роботи (оформлені відповідно до вимог, за покликанням ТУТ) мають бути подані на кафедру фізичної географії, геоморфології та палеогеографії до 16 травня у друкованому та електронному (.pdf) вигляді.

9 травня 2023 року відбувся виїзний навчальний семінар «Краєзнавчі аспекти ландшафтів Середнього Подністер’я» для студентів 2 і 3 курсів спеціальностей 014.07 – «Середня освіта (Географія)» та 106 – «Географія». Під час семінару студенти мали можливість безпосередньо ознайомитися із природними особливостями Прут-Дністерської, Західноподільської та Середньоподільської височинних ландшафтних областей Західноукраїнського краю зони широколистяних лісів. Зокрема, об’єктами споглядання були ландшафти товторової гряди на теренах НПП «Подільські Товтри» та панорама Дністровського водосховища. Студенти також змогли відмітити краєзнавчі особливості та історико-культурну спадщину трьох історико-культурних країв – Північної Буковини, Північної Бессарабії та Поділля. Відвідали Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», колишню столицю Подільського князівства – місто Кам’янець Подільський з його історико-культурними об’єктами та історичне місто Бакоту.